Медсестри хірургічного відділення лікарні райцентру Бар Вінницької області передали міліції 42-річного отця Богдана, священика Української православної церкви Московського патріархату. Наприкінці вересня, відвідуючи лікарню як пацієнт, батюшка витягнув гаманці із сумок у медсестер.
— Ми забули ключ у дверях у сестринській кімнаті, — розповідає 27-річна Валентина Заболотна. — Одна з наших працівниць зайшла десь біля дванадцятої години, і бачить там чоловіка —середніх років, з бородою, крепкий такий. Каже: "Ой, заблудився". І вийшов. А вона до нас — треба подивитися, чи не пропало що.
Із сумки Валентини Заболотної зник гаманець із 200 грн та зарплатною банківською карткою. В іншої медсестри — гаманець із трьома картками. Жінки вибігли в коридор і з криками кинулися за злодієм. Спустилися сходами з другого поверху хірургічного відділення. На першому поверсі помітили, що хтось ховається за відкритими дверима кабінету. Це був той самий бородань. На крик збіглися лікарі-чоловіки.
— Віддайте, кажу йому, наші гаманці, — продовжує Валентина Заболотна. — А він: "Нате, я пошуткував".
Священик Богдан Ляхович приходив на консультацію до хірурга. Медсестри згадали, що два тижні до того цей чоловік уже був у них. І тоді пропав гаманець із 200 грн.
Приїхала міліція й забрала крадія. З"ясували його особу. Але тому, як міліція мала справу з духовною особою, та й сума крадіжки була невеликою, затриманого відпустили залагодити непорозуміння. Того ж дня отець прийшов до лікарні й попросив у медсестер вибачення. Сказав, "це в нього вперше". Жінки вибачили, міліція справи не заводила.
На цьому все б і закінчилося, якби чутки про пригоду не дійшли до пастви.
Жителі десяти сіл, які обслуговував отець Богдан, зібрали 400 підписів під проханням до митрополита Вінницького і Могилів-Подільського Макарія позбавити священика сану. Вийшли на яв й інші вчинки душпастиря.
Отця Богдана, уродженця села Товсте Збаразького району Тернопільщини, прислали на парафію села Залісся, біля райцентру в грудні 1999-го. Батюшка мав дружину та п"ятирічну доньку. 2000 року в нього народився ще й син. Матушка влаштувалася вчителювати в місцеву школу.
— Він поселився біля церкви в хаті, яка була на балансі сільради. До революції в ній працювала приходська школа, — розповідає Віктор Блащук, землеупорядник Войнашівської сільради, до якої входить Залісся. — Потім подав заявку на приватизацію житла. З юридичної точки зору ми не мали права відмовити. А якщо подивитися з людської? Виходить, наступному батюшці не буде де жити...
Селяни почали з підозрою ставитися до священика. Хату він перебудував і розширив. Кажуть, завіз у дім дорогі меблі, домашню техніку.
— Усе по вищому класу — як у сільського олігарха, — каже Олена Балабан, депутат райради, жителька сусіднього селища Бар. — А ще люди говорять, коли він тільки приїхав в село, то з церкви впав хрест.
21 листопада, на Михайла — храмове свято, селяни заборонили отцю Богдану відкривати церкву. А в сусідньому селі Мальчівці, де він теж правив, миряни почепили свій замок на дверях храму й нікому не дають ключа. Церковні громади уповноважили Олену Балабан з"їздити до владики Макарія й попросити його прислати на приход нового панотця. З депутатом зустрівся помічник митрополита отець Валерій. Він запевнив, що 1 грудня в єпархіальному управлінні буде нарада, на якій вирішуватимуть подальшу долю священика.
Додзвонитися до отця Богдана не вдалося. У селі кажуть, його відправили на покаяльну в монастир.
9 
1
Коментарі