вівторок, 03 вересня 2019 07:30

"Мої кредити — моя петля"

Автор: TSN.UA
  Дмитра Сапригу із села Мшана Городоцького району на Львівщині знайшли повішеним на роботі
Дмитра Сапригу із села Мшана Городоцького району на Львівщині знайшли повішеним на роботі

— Зайшов у котельню, а там Діма висить, синій, лицем до стіни. Я з ­переляку втік. Досі не можу віді­йти. Навіть з роботи звільнився, — каже 60-річний Ярослав Чура із села Мшана Городоцького району на Львівщині.

Уранці 21 серпня знайшов мертвим колегу 29-річного Дмитра Сапригу. Чоловіки працювали операторами котельні в місцевій школі. Дмитро напередодні взяв ключі, аби перевірити обладнання. Повішеним знайшли в день його народження. В кишені мав записку: "Мої кредити — моя петля". Там же були перераховані сім банків та фінансові установи, яким заборгував гроші.

— Люди в селі розказують, що Діма грав в онлайн-казино. Але ми про це не чули, — говорить директорка мшанської школи 58-річна Галина Копестинська. — Напевно, не мав кому відкритися. Аби хто підказав, що вихід є.

Батьки Дмитра розлучені. Він мешкав удвох із батьком. Переїхали в село кілька років тому, купили хату неподалік школи, господарювали. Мати зі старшим сином 30-річним Романом лишилися у Львові.

— Діма два роки пропрацював у нашій школі. Совісний, спокійний, вихований. Добре ладнав із учителями та керівництвом, — додає Галина Орестівна. — Дивувалася, чому він не шукає собі більш оплачуваної роботи. Про себе та рідних нічого не розказував.

Окрім школи, Дмитро займався ремонтом техніки. Часто їздив до Львова. Там і підсів на азартні ігри, припускають знайомі.

— З батьком мали підробіток — привозили беушну техніку з Польщі. Тут ремонтували і продавали. Гарний бізнес, ні в чому не нуждалися, — розповідає голова сільради 51-річний Віктор Миндик. — Діма золоті руки мав. Ніколи не відмовляв людям у допомозі. Торік мені з ремонтом у хаті поміг. Але сам нічого не просив. Був мовчазним, усе тримав у собі. Ні з ким близько не дружив. Казав, що працює у школі, бо його там поважають і люблять. Діму й просили лишатись, бо хто ж зараз піде на мінімалку?

— Його матір та брата побачив уперше, як це все сталося. До того в село не приїжджали. Кажуть, у них дід військовий, багато країн свого часу об'їздили, — додає Миндик. — Брат Дмитра не вірив, що той сам таке зробив. Просив зробити експертизу на наявність наркотиків у крові. А тоді, як записку знайшли, все стало зрозуміло. Батько казав, що то в інтернеті син кредитів набрався. Точну суму не знаємо. Біля Дмитра телефон знайшли. Там дзвінки, есемески від кредиторів. Вимагали віддати гроші.

Дмитра поховали на місцевому цвинтарі 23 серпня.

Зараз ви читаєте новину «"Мої кредити — моя петля"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі