четвер, 07 травня 2020 07:50

"Дядька викрали. Вимагали написати дарчу на будинок"

Автор: ФОТО надане Анатолієм Остапенком
  Будинок у селі Гора Бориспільського району на Київщині 64-річний Олексій Севастян заповів двом племінникам — синам сестри. Після його смерті про право на спадок заявив ще один чоловік. Стверджує, що він позашлюбний син покійного
Будинок у селі Гора Бориспільського району на Київщині 64-річний Олексій Севастян заповів двом племінникам — синам сестри. Після його смерті про право на спадок заявив ще один чоловік. Стверджує, що він позашлюбний син покійного

— Нас залякували. Казали, як добровільно не віддамо гроші чи хату — інші ричаги знайдуть. За нами слідили невідомі. Хочуть змусити жити в постійному страху. Але я не збираюся поступатися, бо нічого незаконного не робив, — 48-річний Володимир Бондар із села Гора Бориспільського району на Київщині розповідає про погрози через хату, яку успадкував разом із братом від рідного дядька 64-річного Олексія ­Севастяна.

Він помер 25 січня ­цього року в лікарні. Мав пневмонію, загострилися супутні хвороби. До того встиг скласти заповіт на племінників, синів сестри. Офіційно у шлюбі ніколи не був, дітей не мав. Однак після його смерті на будинок знайшлися й інші спадкоємці.

— Дядько любив випити. Може, тому сім'ї не створив. Ближчих родичів, окрім нас із братом, у нього не було. Його хата — за дві від нашої. Щодня бачилися. Кликали до себе на обіди-вечері, — розповідає Володимир Григорович. — Пів року тому до нього почали навідуватися невідомі. Один із них — Анатолій Остапенко. Назвався адвокатом. У селі має участок пустий. Але ніколи там не появлявся. Живе в Києві на Печерську. Горілочку дядькові привозив. Коли дізнався, що він не самотній, пробував домовлятися. Мовляв, діда переселяй, хату продай, а гроші навпіл. Бо вам все одно не дістанеться, ви за ним не доглядаєте. Ще якісь люди приїжджали машинами, за нами слідили. Ми викликали поліцію, то тікали. На початку січня дядька викрали. За днів три-чотири повернувся. Зізнався, що Остапенко тримав його в Києві у квартирі. Вимагав написати дарчу на будинок. Ми заявили в поліцію і прокуратуру. Дядька я забрав до себе. За кілька днів він захворів. Два тижні лежав у лікарні, але врятувати не змогли.

Бондарі наполягли на судово-медичній експертизі. Аби впевнитися, що смерть Олексія Севастяна — не кримінальна.

— Його ж викрадали. Мало чим могли напоїти чи обколоти, аби швидше помер. Після того він і захотів зробити заповіт. Хату відписав на мене з братом, — додає Володимир. — Раптом об'явився ще один спадкоємець. Його привіз Остапенко. Назвався Ернестом Кравченком. Сказав, йому 26 років і він позашлюбний син мого дядька. Раніше цього хлопця не бачив. Якщо правду говорить — хай звертається в суд, доводить і розбиратимемося. Хату продавати з братом наміру не маємо, бо то наша батьківщина. Фінансово хлопцеві допоможемо, якщо підтвердить родство. А шахраям не дамо ні копійки.

Натомість Остапенко шахраями називає Бондарів. Каже, на хату не претендує. Хоче допомогти законному спадкоємцеві.

— Син із батьком спілкувався, хоч ніколи не носив його прізвища. Той хотів усе залишити Ернестові. І коли заговорив про заповіт на сина, племінники його викрали. Тримали в підвалі, де він захворів. Видно, змусити підписати заповіт не змогли. Тому під якимось приводом оформили іпотечний кредит. Нібито один із племінників дав йому 40 тисяч доларів під заставу хати. Це за два тижні до смерті чоловіка, — говорить Анатолій Остапенко, 44 роки. — На похороні до труни нікого не підпускали, бо обличчя було побите. Так усе обставили, що син залишився без спадщини.

Володимир Бондар слова адвоката заперечує. Ніяких іпотечних кредитів вони з братом не брали, запевняє.

— Хата покійного Севастяна — ласий шматок. Стара, але під 200 "квадратів". Розташо­вана на одній з центральних вулиць, — про­довжує Анатолій Остапенко. — Разом із землею може коштувати під 100 тисяч доларів. А якщо підремонтувати, то всі 200. Але щоб довести шахрайство, треба судитися років три і викласти на експертизи чимало грошей.

— Обидва брати Бондарі гарні хазяї, хороші люди, — говорить працівниця сільської ради. Імені просить не вказувати. — За них усе село тільки хороше говорить. А тепер вони мусять виправдовуватися. Нормально дядька доглядали. У лікарні все оплачували, бєшені суми. Поховали по-людськи. Кафе заказали, поминальний обід. Про сина покійного вперше чую. Раніше в селі не бачила.

Навіть якщо позашлюбному синові Олексія Севастяна вдасться встановити родинні зв'язки, то є заповіт. Він перекриває спадкування між батьками і дітьми, каже ­адвокат Сергій Старенький, 46 років.

— Той, хто хотів незаконно заволодіти будинком, не очікував спротиву від родичів. Тому і з'явився ще один спадкоємець, — каже Старенький. — Але з правової точки зору інші спадкоємці тут ніяк не можуть претендувати на будинок. Бо така воля покійного. Це можливо лише, якщо встановили б, що спадкоємці причетні до смерті дядька. Експертиза довела протилежне. В суді справа перспективи не матиме.

Зараз ви читаєте новину «"Дядька викрали. Вимагали написати дарчу на будинок"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі