— Проти інших сіл ми добре живемо: років п'ять тому сільська рада домовилася зі спонсорами, купили у клуб апаратуру — підсилювач, колонки, ямаху, програвач міні-дисків, мікрофони, світломузику. Бо все було старе, давно зносилося. На селах багато жалуються, немає апаратури, хоч баян діставай. Так хто ж під нього танцюватиме, — каже 43-річний Олександр Рева, працює завідувачем будинку культури у селі Човно-Федорівка Зіньківського району.
— Дискотеки проводимо двічі на тиждень — у п'ятницю і суботу. Як дуже просить молодьож, можу ще в середу клуб відкрити. Дітвора приносить мобілку, підключаю до колонок — і танцюють чотири години. В клубі є спеціальний зал — 20 на 5 метрів. Там повісили світломузику. Місця вистачає. Викликати якогось модного діджея ніхто не просить. Йому треба платити.
Область не виділяє коштів на придбання техніки для сільських клубів. Районні ради і сільські голови самостійно шукають спонсорів.
— Хочемо з'ясувати, як розвивається клубна культура у районах і селах. Тому започаткували новий конкурс серед місцевих діджеїв. Правда, ще ніхто не прислав заявок, — каже Ліна Ковтун з обласного центру народної творчості. — За дискотеки відповідають на місцях сільські голови або завклубом. Область у це не втручається.
10
гривень коштують найдорожчі дискотеки у сільських клубах. Найдешевше беруть по 2-3 грн за вхід. Директори кажуть, ця вартість не покриває затрат на електрику, поновлення апаратури. Дискотеки окуповуються, якщо на них приходять щонайменше 30 людей. Підприємці організовують дискотеки у селах рідко. Закупівля мінімального комплекту для дискотеки обійдеться у 2 тис. грн. Це колонки, підсилювач звуку, міні-програвач дисків.
2 
1
Коментарі