Родина Копиць виховує шістьох прийомних дітей

 

— Чи брати дітей з інтернату, довго не думала. Добу. З району зателефонували, кажуть, давай спробуєш, у тебе вийде. Раніше працювала в дитячому садку, його закрили. Така рутина. Набридло. Думаю, візьму сиріт, хоч якусь дитячу судьбу порятую, — розповідає 43-річна Ольга Копиця. Зустрічає на власному подвір'ї в селі Першотравневе Зіньківського району.

Родина Копиць виховує шістьох прийомних дітей. Першими в Зіньківському районі створили будинок сімейного типу. Його називають одним з найкращих в області. З батьками живе власний син 20-річний Владислав. Донька Алла, 24 роки, заміжня. Мешкає окремо.

У будинку п'ять спалень і вітальня. У хлоп'ячій кімнаті стоїть двоярусне ліжко. Діти за столом читають книжки.

— Ми уроки повчили. Це так, малюнки роздивляюся, — ніяковіючи каже 11-річний Микола. Поряд 15-річний Владислав і 16-річний Дмитро. З сусідньої кімнати виходять троє дівчат — Юлія, 15 років, 14-річна і 11-річна Тетяни.

— Перший рік було дуже важко. Дітей з інтернату забрали голими-босими. Усе на них горіло. Позичок набралися по всьому селу, — згадує Ольга Михайлівна. — Щоб доношували одне після одного, мови немає. Одяг не доживає. В інтернаті не привчають — твоя річ, її треба берегти. Це сама доводила, по-всякому. Бувало, вигорну все зі шкафчиків, вчимося акуратно складати. "Дурних" генів ніколи не боялася. Плакала від дітей тільки раз. Заходжу — у кімнатах мовби війна прокотилася. Чогось обідно стало, кажу, щодня привчаю, пояснюю, стараюся для вас. Обсіли, сльози втирають. "Мамочко, все зробимо, тільки не плач".

Діти сміються.

— Ідемо на базар скуплятись, як циганський табір. Кругом дають знижки, бо зразу беремо п'ять шкільних форм, п'ять портфелів, — розповідає батько Володимир Іванович, 45 років. — На 1 вересня зайшли у канцтовари — з ходу 100 гривень знижка. Набрали на 1000 гривень.

Діти навчаються у Зіньківській школі №2 за 13 км од села.

— Спочатку ходили до сільської. Почали казати, вас мама взяла не для того, щоб виростити, вивчити, а гроші заробити. Такого не стерпіла. Перевела всіх до міста. Вони мої діти, копичишини, ображати — зась! А щоб "інтернатовськими" хто назвав — упаси Боже, — Ольга Михайлівна серйознішає. — За своїми у школу не завжди ходила. Тепер не пропускаю жодних батьківських зборів. Їхнє виховання — то моя робота. Дітвора, ану покажіть, як вчитеся.

Діти несуть щоденники, фотоальбоми, грамоти, вишиванки. Усі ходять до гуртків, разом вчаться грати на ложках, співають в ансамблі "Хуторянка". Юлія має найбільше грамот за співи. У Миколи щодня по чотири-п'ять оцінок.

— Такий балакучий, спасу немає. Спочатку уроки зривав, учителі не могли витримати мільйон запитань у минуту. Тепер найактивніший у класі, — пояснює мати. — То свого можна ляснути, гримнути, як не слухається. З цими дітьми таке не пройде. У нас перше наказання — читати.

Переходимо до кухні. Господиня ставить на стіл торт, насипає капусняка з 5-літрової каструлі.

— Другі мами жаліються, з кухні не виходять. То не вміють організувати роботу, — махає рукою Ольга Михайлівна. — Як тушу картоплю, треба почистити два відра. Якби сама, просиділа би півдня. А дітвора за півгодини справляються. Цибулю і моркву на зажарку готую зарання — нарізую й заморожую. Закруток щоліта роблю по 600 трилітрових банок. У їжі діти неперебірливі. Найбільше люблять пісні борщ і капусняк. Тримаємо шестеро свиней і кролів. Раніше брали по 12 буханок. Діти не могли наїстися хлібом. Тепер семи вистачає. Добреньке люблять — купуємо по пару ящиків печива.

Господиня розставляє на столі гаряче.

— За столом всі не поміщаємося. Вечеряємо у дві партії — спочатку діти, потім ми з батьком. Добре, що село — своє м'ясо, городина. Якби все купували, не викрутилися б, — Ольга Михайлівна присідає до столу. — Тим літом перший раз за шість років їздила відпочивати до моря. Діти щороку по санаторіях бувають. Їм від держави безплатні путівки дають. Лежу на пляжі, по телефону командую — дівчата, позбирайте огірки, намийте банок, закриєте. Батькові на роботу тормозок складіть. Люди оглядаються. А я радію — ростуть хороші діти.

×