Уже місяць вул. Перемоги у Великих Сорочинцях перекрито. Тижнями жителі села не мають води. За останні три місяці тут було стільки поривів, скільки не траплялося за три роки.
Місцеві розповідають, з-під асфальту починає бити вода. Утворюється калюжа. Комунальники у пошуках пориву зривають покриття, риють траншею. Перекопані центральна вулиця села і траса на Гадяч. Автотранспорт пустили в об"їзд. Аби полагодити дороги, потрібно близько 400 тис. грн. Лише на капітальний ремонт магістральних водопроводів треба понад 5 млн грн. Коштів сільрада не має.
— Водогін старий. Клався без проектного обґрунтування. Труба, що лопнула, йде по дорозі з асфальтовим покриттям. Під дорогою тягнеться на півкілометра. Роботи ускладнювало те, що з одного боку лежить дорогий телефонний кабель, з іншого — газова труба, а під водогоном кабель радіомовлення, — пояснює сільський голова Юрій Донченко.
Водопровід збудували 1927 року. Це найстаріший сільський водогін в Україні. Він вичерпав свій ресурс.
— Труба чавунна, її конопатили дідівським методом іще наші прадіди, — пояснює Донченко. Водогін по селу має протяжність 110 км.
Трубу конопатили ще наші прадіди
У Сорочинцях чотири водопроводи. Пориви трапляються на тому, що обслуговує центральну частину села та ярмарок. Під час заходу населений пункт може залишитися без води.
— Торік на ярмарок до мене приїздили гості з Полтави. Що таке прийти після 35-градусної спеки? Кинулися помитися, а води немає, — хитає головою місцева Ірина Пазинич. — Прийшлося їм купувати бутильовану, щоб хоч трохи освіжились. Як будуть люди із ситуації виходити в цьому році — не уявляю.
У селі дві найбільші проблеми — водопостачання та звалище. За 4 км звідси є урочище Салотопка — сільський смітник. Для громади його вистачило б іще на 30 років. Через те, що в Сорочинцях відбувається ярмарок, він переповнений. Місцеві говорять, трапляється, що сміття самозаймається.
— На всіх рівнях вимагають, аби ми тримали марку. Жити комуністичними поглядами на проблеми вже не виходить. Не будуть же 80-річні бабусі перед ярмарком лагодити та фарбувати паркани. Ми дотаційні. Грошей ні на що не маємо, — бідкається сільський голова.
2 
1
Коментарі