Обідньої пори 61-річний Іван Сирота із села Погреби Глобинського району йде на річку Сухий Кагамлик ловити ряску. Обрав неглибоке місце неподалік кременчуцького залізничного переїзду. Говорить, там її найбільше.
— Ряску замовляють односельці для каченят чи качок. Назбираю саморобним черпаком 50-кілограмовий мішок із-під сахарю та й несу. Такса — 2 гривні. Та для мене й це заробіток, — розповідає чоловік. — Мені аби на хліб та цигарки вистачило. Хоча іноді замість грошей дають поїсти чи наливають 100 грамів горілки. Не відмовляюся. Грошима за тиждень можу заробить усього 2 гривні.
Іти до місця ловлі ряски Іванові Сироті доводиться 4 км. Односельці часто бачать його зі скрученим мішком та черпаком. Нерідко називають бомжем, бо з документів має лише трудову книжку. Її зберігає односельчанка. Пенсію чоловік не отримує. Живе в хаті з непотребом та щурами. Помешкання майже не видно за заростями.
Восени та ранньою зимою Іван Сирота продає гриби по 2 грн/кг. У Погребах кажуть, що він знається на них — навчив лісник у місті Рівне.
Коментарі