— Овочі везу з Нових Санжар. Усе соковите, якісне, без хімії, — хвалиться продавець на центральному ринку Полтави 26-річна Оксана Данилишина.
В овочевому павільйоні торговці стоять у кілька рядів. У проходах між ятками тиснява. До кожного продавця стоять троє-четверо покупців. Найбільше купують картоплі, помідорів, огірків. Літня жінка на вільній ятці кладе пакет з огірками в сумку.
— Завжди сама вибираю овочі, — каже. — Огірки повинні бути ярко-зеленими, негіркими. У магазині ніколи не беру. Там вони з виду гарні, а всередині одна вода. Видно, що хімія.
Продавці з центрального ринку кажуть, овочі везуть із Херсона, Запоріжжя, Дніпропетровська, Нових Санжар, Миколаєва, Кобеляків, Орлика, Котельви. Імпортних мало.
— Огірки, помідори, картопля — все з Херсона, — розповідає огрядна продавщиця. Не називається. — Там гарний клімат, умови вирощування, є великі теплиці. Перець у нас полтавський — із Кобеляк, Нових Санжар, Орлика. Усі овочі якісні, є документ на торгівлю.
На базарі немає українських баклажанів. Продаються привезені з Туреччини та Голландії. У ринковій лабораторії говорять, імпортні овочі повинні мати сертифікат відповідності.
— Такий дають за кордоном, — розказує Алла Охріменко, ветеринарний лікар. — Потім овочі досліджують в Україні. З-за кордону переважно везуть баклажани. Решта городини українська, її невигідно везти здалеку, бо втратить товарний вид.
У селі Глинське Зіньківського району громада переселенців турків-месхетинців вирощує овочі. Найбільше садять перцю. Рустам Карімов із села каже, в їхніх теплицях ростуть і баклажани.
— У серпні вони будуть на базарах, — говорить. — У Полтаві майже весь перець на ятках наш. Продавали б у місті й огірки, але їх повністю розкуповують районні магазини. Овочі у нас високої якості, хімії практично не використовуємо.
У Гадячі торгують овочами, закупленими в Полтаві, частину везуть з Херсона. Багато хто продає вирощене на власних городах. 42-річний Володимир Будник каже, овочівництвом зайнявся 13 років тому.
— Кожного року купую насіння в Києві на 4 тисячі гривень, ще 5–6 тисяч іде на плівку для покриття. Взимку сію насіння в стаканчики. Коли настає весна, огірки висаджую в теплиці, редиску й капусту під агроволокно. Хімії не використовую. Викопав невеликий ставок для поливу городини. Мої овочі можна давати навіть маленьким дітям. Від інших городину можна відрізнити за кращим смаком. Їх і розкуповують швидко, до десятої ранку все продаю. Кожного дня спродую мішків сім капусти і п'ять-шість огірків.
На ринки Миргорода огірки, помідори і капусту везуть із села Орлик Кобеляцького району та півдня України. Картоплю, кабачки, часник та цибулю — з Херсона.
— Овочі беру тільки зі свіжого привозу, хай вони й дорожчі, — розповідає миргородка Ольга Власенко. — Пам'ятаю, торік у сезон овочі вдвічі подешевшали, а зараз як були, так і є. Капуста й огірки тільки на кілька гривень упали в ціні.
Продавці кажуть, через подорожчання пального та вартості перевезень великого здешевлення овочів цього року не буде.
2 
1
Коментарі