"У дисциплінарних процедурах ми рекомендували на звільнення за порушення присяги вдесятеро більше суддів, ніж наші попередники до Майдану" - Сергій Козьяков

5

- Коли я почав працювати у цьому кабінеті, сюди кожен день приходили по кілька народних депутатів із проханнями. Були черги. Носили дорогий віскі. Навіть не питали, чи п'ю я його взагалі? Вже давно не носять, немає необхідності. Помічниця в приймальні звертає їхню увагу на цю табличку, - каже голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков.

Поруч із дверима його кабінету напис: "Прохід з подарунками, сувенірами та речами, що не відповідають офіційному характеру зустрічі, СУВОРО ЗАБОРОНЕНИЙ".

Бачимося 6 квітня на другому поверсі будинку, де працює комісія, на вулиці Механізаторів у Києві.

У кабінеті на стінах картини з пейзажами - український живопис. На полиці - макети радянських "виховних" плакатів. Один із них - з критикою випускниці школи, яка збирається у загс замість роботи на заводі: "Хоче пташечка вгадати, хто ж то буде годувати". Поряд табличка "Отдел не работает".

- Не люблю ними користуватися, - Сергій Юрійович показує на службові телефони. - Сьогодні дзвонив заступник Вищої ради правосуддя Вадим Беляневич, говорили про робочі моменти адміністративних поцедур, що починаються у нас, а закінчуються у ВРП.

 

Громадська рада доброчесності припинила оцінювання суддів. Мовляв, Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка проводить переатестацію слуг закону, ігнорує її висновки. Чому так відбувається?

- Перше, що їм не сподобалося: в нашому регламенті ми уточнили вимоги для документів, які надходять від Громадської ради доброчесності. Це орган із особливим статусом, в якому працюють адвокати, журналісти, громадські діячі. Вони надають інформацію про суддю чи кандидата - позитивну або негативну. І другий документ від них - висновок. Він завжди негативний, і якщо ми погоджуємося з ним, то суддя чи кандидат припиняє участь у конкурсі, або втрачає роботу. Якщо ми не згодні з ним, то долаємо цей висновок не менше ніж 11 голосами із 16. Ми - колегіальний орган. І ВККС є єдиним серед усіх державних органів, де громадськість має вагому роль прямо в середині процедури.

У регламенті передбачили прості речі. Сказали: "Якщо надходить документ від ГРД, то він має бути підписаний усіма її членами". Вони кажуть: "Нас так багато, ми за допомогою інтернет засідаємо, це незручно". Відповідаємо: "Добре, нехай це буде підпис у форматі PDF (документ, який можна прочитати на комп'ютері. - Gazeta.ua)".

У засіданнях комісії може брати участь уповноважений член громадської ради. Ми запрошуємо. Але має бути їхнє рішення зборів, як це передбачено регламентом самої ГРД. Вони кажуть: ні, у нас всі уповноважені.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Годинник за 10 тисяч доларів" - координаторка Ради доброчесності розповіла про перевірку суддів

Ми надаємо раді списки, публікуємо на сайті досьє на суддів - це єдиний випадок у світі. Вони читають їх і шукають те, що може зацікавити комісію. Наприклад, знайшли незадекларований автомобіль, який може коштувати 20-50 тисяч доларів. З'являються сумніви щодо доброчесності судді. Це оформлюється як висновок і публікується на сайті. Або суддя 12 разів за останні чотири роки відвідувала Російську Федерацію. Це теж важлива інформація. Треба ж у неї запитати: чи дійсно була в Росії під час війни і чому? А суддя надає нам докази, що за останні 10 років жодного разу там не була. Мати у неї, як пише Рада доброчесності, громадянка РФ. Нам дають копію паспорта - вона громадянка України. Просто прізвище, ім'я та по-батькові повністю збіглося. Таке буває.

Європейські експерти пишуть: судді потрібно дати право на відповідь ще до того, коли інформацію оприлюднять. Бо йдеться про репутацію. Наслідки можуть бути серйозними, аж до звільнення. Особливо, коли, наприклад, людині 62-й і три роки лишилося до відставки.

Торік пройшов конкурс у Верховний суд. Отримали багато уроків. Якщо були помилки, їх треба виправляти. Ми зі свого боку десятки речей змінили. Так само має вчинити ГРД. Розбіжності між нами не є цивілізаційними. Проблема роздмухана. Такі речі вирішуються спокійно. Це не питання великої політики.

Чому не досягли порозуміння?

- Скажу непопулярну річ. Значна частина Громадської ради звикла вирішувати проблеми протестами. Через вимогу підписати документ точно мітинг треба збирати?

Були нарікання на норму, яка фактично виправдовує суддів Майдану. Тобто, що комісія ігноруватиме висновки ГРД про свавільні судові рішення, якщо суддів не притягли за них до відповідальності. А більшість суддів, які брали участь у процесах активістів Майдану, не понесли покарання.

- Про суддів Майдану взагалі не йдеться. Були рекомендації з боку Євросоюзу. Там кажуть: не можна, щоб хтось інший, а не суд вищої інстанції надавав оцінку судовим рішенням.

Рішення багатьох суддів під час Майдану - часто дивні, незрозумілі, сумнівні, а інколи навіть страшні. До судді приводять побитого активіста, у крові, з поламаними ребрами. Він лежить на лавці, а потім падає на підлогу. Суддя замість того, щоб направити його в лікарню, відправляє в СІЗО.

Другий випадок: суддя у Львові обмежила установку МАФів на історичній площі, але не обмежила мирні зібрання. Випадки ж не однакові? Один суддя заборонив мирні зібрання на необмежений строк, на необмежені площі для необмеженої кількості людей. Інший обмежив в Одесі, де в одному місці планували зібратися понад 20 громадських об'єднань з протилежними поглядами. Він обмежив акції, здається, в десяти місцях у центрі міста, але в шести - ні. Ми ж усі ще пам`ятаємо, що відбулося в Одесі не так давно? Випадки відрізняються. Розглядаємо кожен окремо й вивчаємо ситуацію.

Був період, коли комісія мала повноваження розглядати дисциплінарні скарги на суддів. Зараз такого не робимо. Розглянули тисячі скарг. Зокрема вісім скарг на тих суддів, які приймали рішення під час Майдану. У восьми випадках рекомендували Вищій раді юстиції звільнити за порушення присяги. За три роки (2012-2014-й. - Gazeta.ua) попередня комісія прийняла 38 таких рішень - за порушення присяги. Ми за наступні три роки - 492. Більше як у десять разів. І казати, що ми зараз усіх вибачаємо й рятуємо - мінімум непрофесійно.

На оцінюванні вже прийняли одне з таких рішень щодо одного з суддів. Має залишити посаду.

 

85 відсотків суддів, які брали участь у процесах над активістами Майдану, не покарані. А решта 15 - активно поновлюються, кажуть у Раді доброчесності.

- Я юрист, але багато років серйозно займаюся статистикою. Вона або є, або її немає. Якщо її не дають повно - це маніпуляція. Одночасно зі статистикою треба наводити приклади. Якщо говоримо, наприклад, про триста суддів, то потрібно розглядати приклади по всім 300. Тут є один важливий аспект. Можна ефектно і швидко покарати суддю. А він (або вона) потім піде до Єропейського суду з прав людини і виграє, звернувши увагу на порушення процедури.

Це правда, що з 134 негативних висновків щодо суддів, які надала Громадська рада, 76 ваша установа відхилила? Чому?

- Це багато чи мало? Це як у загадці: що таке купа - три зерна чи триста?

Такі речи завжди потрібно аналізувати у порівнянні. Давайте порівняємо з попередніми роками - та ніколи раніше не було процедури, коли комісія взагалі звертала увагу на громадськість. Тому порівнювати немає з чим.

По-друге, чи є обов'язком комісії погоджуватися з усіма висновками? Ні. Більше того, комісія просто зобов`язана перевіряти зміст висновку, давати можливість судді відповісти на звинувачення. А потім, у сукупності з усіма доказами і факторами, прийняти остаточне рішення.

У тексті наших рішень, які комісія ухвалила за результатами конкурсу, були повністю зазначені всі претензії до конкретного судді. Потім по пунктах реакція судді на ці претензії та посилання на докази, які суддя надав. А потім - реакція комісії на такі матеріали. Всі рішення опублікували на сайті, і з ними могли ознайомитися усі охочі.

Наприклад, суддя зазначав: мій брат не купив земельну ділянку 2014 року, а отримав від батька у спадщину. А батько, зі свого боку, отримав цю земельну ділянку площею п'ять соток від заводу для ведення садового господарства ще 1986-го. Претензії є? Або навпаки, у матері виявили сім квартир у Ялті. Вона - прибиральниця у благодійній організації. Ну, могла колись заробити на одну кооперативну двокімнатну. Але ніяк не на сім. І тоді з'являються серйозні претензії - бо логічного пояснення немає.

У багатьох випадках погоджувалися з Радою: кандидат далі в конкурсі не йшов. Другий варіант - звертали увагу на висновок, але кандидат не потрапив у список переможців, не став суддею Верховного суду. Третій - не погоджувалися з висновком, і кандидат перемагав у конкурсі. Наприклад, був на розгляді одного кандидата декілька років тому господарський спір. Заходить представник громадськості з невеличкою камерою і починає транслювати засідання в YouTube. Суддя заборонив трансляцію з огляду на комерційну таємницю, головне, за клопотанням сторін, але дозволив проводити аудіо-фіксацію. За це отримав негативний висновок. А комісія вирішила: не варто карати, бо суддя діяв відповідно до чинного на той момент закону.

Не кажу, що у кожному випадку ми на 100 відсотків праві. Маємо серйозні дискусії. І вони продовжуватимуться.

Ось вам ще один приклад із життя. Суддя має право отримати службову квартиру, якщо у нього немає житла. Отримав. Закон дозволяє - він її приватизував. Законно. Але чи доброчесно?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 2400 крісел пусті - судді переполошилися через конкурси і е-декларування

Далі: приватизував і подарував синові, або доньці. Потім переїхав в інше місто і там знову отримав квартиру. Знову запитання: це доброчесно? А тепер скажу зовсім не секрет. Оцінку судді-професіонала за критерієм "доброчесність" ми здійснюємо вперше. Розумієте? Вперше! І результатом може бути втрата роботи! От нехай читачі вашого видання спробують із сусідами провести невеличку дискусію з простої проблеми. Якщо вони побачать на вулиці в робочий час суддю в нетверезому стані, чи буде в цей момент суддя доброчесним? А якщо це буде неробочий час? А якщо суддя переходить вулицю на червоне світло? А якщо сусід-не суддя переходить вулицю на червоне світло? Думаю, що дискусія може затягнутися, тому що скільки учасників дискусії - стільки й думок. От і у нас так.

Таких випадків багато?

- Ні. Але вони є. У різних випадках приймали різні рішення. Бо були різні думки. Наголошую ще раз: ніколи раніше щодо будь-якої професії питання доброчесності, як вимога закону, не застосовували.

Комісію звинувачують у тому, що пропустила до Верховного суду таких людей, як Богдан Львов, проти якого були кримінальні провадження. Або Ольгу Ступак, що живе в маєтку своєї свекрухи, яка все життя начебто продавала ягоди. Чому такі кандидатури пройшли відбір?

- Я вам дам рішення і по Львову, і по Ступак - з їхніми поясненнями. Почитайте і зробіть власні висновки (Богдан Львов надав пояснення, з якими погодилася комісія. Вказав, що стиль життя відповідає задекларованим доходам. Зароблені $635 тис. витратив на квартиру в Києві, два автомобілі, два годинники й закордонні подорожі. В електронній декларації не вказав вартість "відповідних об'єктів нерухомого й цінного рухомого майна з огляду на те, що відповідні документи не збереглися". Крім того, за результатами досудового розслідування Генпрокуратура повідомила: доказів причетності Львова до злочину в господарських судах, щодо якого були підозри, не встановлено. - Gazeta.ua).

Є й інші переможці, щодо яких продовжується дискусія. Звертаю увагу на наступне. Процедура відбувалася так, що будь-хто міг бути присутнім під час співбесід із кандидатом. Досьє були оприлюднені на сайті - раз. Співбесіда транслювалася в прямому ефірі і зараз її легко знайти в інтернеті - два. Ваші читачі легко можуть знайти її запис у інтернеті, передивитися і зробити власні висновки. Ніколи такої відкритості, тим більше відкритості, яка дозволяє критикувати орган влади і кандидатів, не було. Розумієте? Ніколи! Ми це зробили першими і не боїмося, що нас критикують!

Взагалі конкурсу у Верховний суд раніше не було. Публікуємо списки кандидатів. Раніше брали участь у процедурах добору тільки судді. Зараз же у конкурсі брали участь, крім суддів, адвокати і юристи-науковці. Це краще, бо приходять люди не з системи. Серед переможців таких понад 20 відсотків. У Португалії, де така ж кількість суддів у Верховному суді, квота для несуддів - 10 відсотків. Тому Україна показала серйозний цивілізаційний прорив.

У нас на сайті можна прочитати все про кандидата і його родинні зв'язки. Щоб бачити, де можливий конфлікт інтересів. У світі таких даних не публікують.

Електронна декларація - дуже важливий документ. Раніше недоброчесний суддя брав хабар і спокійно купував кілька машин, квартиру, будинок, 10 земельних ділянок. А зараз якщо придбав - протягом 10 днів повинен внести запис про суттєві зміни майнового стану. І показати, що гроші легальні.

Трансляцію співбесід із кандидатами у світі не роблять. За винятком кількох країн. Наприклад, США, де в Сенаті проходять слухання. До речі, раджу читачам вашого видання подивитися надзвичайно цікавий голлівудський фільм "Слушание" 2016 року, де показують, як саме проходить співбесіда з кандидатом на посаду судді Верховного суду США.

Ми вперше зробили психологічне тестування кандидатів на посаду судді і для діючих суддів.

 

Конкурс у Верховний суд зробили прозорим. Дали можливість критикувати кандидатів, комісію. Собі - слідкувати за суддями, яких пропустили. Дивимося на їхні рішення. Верховний суд отримав важливе повноваження - рішення матимуть силу прецедента. Майже як в Англії, коли суд 400 років тому прийняв рішення, а його застосовують і зараз. Сторони підуть у першу інстанцію і вже приблизно знатимуть, яке рішення буде в апеляції або навіть у ВС. І це чудово. Багато людей просто не судитимуться.

Рада доброчесності припинила роботу, однак вища комісія продовжує атестувати суддів. Чи не звинуватять вас потім у тому, що ці висновки - недійсні, бо були ухвалені без участі громадськості?

- Не звинуватять. По-перше, законом не передбачена зупинка Громадською радою доброчесності участі в оцінюванні. Нема такого: хочу - працюю, не хочу - ні. Уявімо, що йдуть вибори. Ми приходимо на дільницю, а люди з громадськості, які там працюють, відмовляються видавати нам бюлетені. Бо їм щось не сподобалося. Це неможливо. Так і тут. Треба продовжувати працювати.

Але якщо рада не працюватиме, процес кваліфікаційного оцінювання продовжуватиметься. Власне, ми його і не зупиняли. А от вплив громадськості на процес оцінювання радикально зменшився. За ініціативою самої громадськості.

Який має бути баланс впливу на оцінювання суддів між комісією і радою, щоб не виникало конфліктів? Яким бачите вихід із нинішнього конфлікту?

- Не буває ідеальної форми в суспільних відносинах. Світ розвивається, шукаючи її. Перед конкурсом у Верховний суд проаналізували досвід 45 країн. Як там відбуваються подібні відбори. Таких повноважень і можливостей впливати на процес, як у нашої Громадської ради доброчесності, немає ніде.

У нас це вперше. Ставитися до цього треба, як до експерименту. Щоб щось змінити, треба добре проаналізувати досвід і обдумати. У нас теж є претензії до Ради доброчесності. Ми не вважаємо за потрібне кожен день шумно ці претензії озвучувати. Багато речей є простими для вирішення, і їх не потрібно ускладнювати інформаційним галасом. Багато речей є складнішими для вирішення, але рішення потрібно готувати заздалегідь. Маємо звіти європейських експертів щодо їхньої діяльності. Там достатньо зауважень, на які треба було звернути увагу.

Як проходять співбесіди з суддями? Скільки вже пройшли оцінювання? Ширяться чутки, що з деякими суддями говорять по шість хвилини. Мовляв, понад 5,3 тисячі суддів планують оцінити за кілька місяців.

- Насправді співбесіда п'ять-сім хвилин може бути на фініші. В середньому ж це близько півгодини. Але до неї ми з суддею перебуваємо протягом декількох місяців у безпосередньому контакті близько 25 годин. Після звинувачення на нашу адресу про ці сім хвилин підрахували час. П'ять годин триває психологічне тестування на комп'ютері. Ще 30 хвилин або годину психолог проводить співбесіду за його результатами. Потім - кваліфікаційний тест і письмове завдання. Це дві і п'ять годин відповідно. Далі формуємо суддівське досьє і вивчаємо його. Це роблять фахові юристи. Після цього дають членові комісії перший звіт. Я, до речі, теж проходив психологічне тестування. Психологи написали: "Схильний нікому не довіряти". М'яко кажучи, я здивувався. Колеги потім підтвердили, що це мій обов'язок. Я вивчаю звіти і також переглядаю досьє. І вже потім - підсумкова співбесіда. Якщо немає негативного висновку Громадської ради доброчесності, якщо немає проблем із професійною діяльністю й у судді з 11 тисяч справ змінених і скасованих - одиниці, дисциплінарних скарг немає, зауважень від НАБУ - теж, то чи дійсно треба з ним дві години розмовляти? Якщо ж є негативна інформація, тоді ставимо йому запитання.

Скільки суддів уже пройшли оцінювання?

- Приблизно 220. Ще позаторік ми почали процедуру первинного оцінювання. Тоді підписали меморандум із НАБУ й були першим державним органом, який попросив їх надавати матеріали. З лютого до червня 2016 року оцінили майже 350 суддів. Успішно з першого разу пройшли перевірку 58 відсотків. Громадської ради тоді ще не було. Ми робили це самі.

З червня до кінця вересня того ж року півтори тисячі суддів звільнилися за власним бажанням. Причин було кілька. Це - інформаційний тиск із боку суспільства. Мовляв, усі погані. Можливо, справедливий тиск. Інша причина - наша робота. Коли треба відповідати на неприємні запитання, зокрема за результатами перевірки НАБУ, це багатьом не сподобалося. Крім того, Конституційний суд повернув служителям Феміди пільги й гарантії, якими вони можуть скористатися в результаті відставки за власним бажанням. Таким чином суспільство "купило" очищення судової влади. Але фактор перевірки був визначальним. Пішли не тільки погані, але, на жаль, й професіонали з серйозною репутацією. Можу згадати лише один подібний приклад у світі - під час невдалого перевороту в Туреччині 2016-го. Тоді президент Реджеп Ердоган за день звільнив понад дві тисячі суддів. У нас це вийшло цивілізованіше.

Є й неприємні наслідки. Судді звільнилися нерівномірно по всій країні. У деяких регіонах пішли п'ять із п'яти. Наприклад, у Яремчанському суді не залишилося жодного. А це означає, що населення на цій території не отримує конституційну послугу - правосуддя. У нас понад 2400 вакансій у судах. За минулий рік звільнилися ще майже 900 суддів. В Україні більше як сто судів, де не залишили жодного судді, або один чи два. У всіх апеляційних - менше 50 відсотків. У апеляційному суді Запорізької області - до 30 відсотків. Це означає, що ту кількість справ, які розглядали 50 суддів, тепер розглядає 20. Маємо довші строки розгляду й гіршу якість.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від тестя до кузенів - у мережу виклали родинні декларації суддів

Нового суддю за день не підготуєш. Вимога: давайте звільнимо усіх і наберемо нових - найбільш популістська. Так можна зупинити правосуддя в країні на два-три роки. Не кажу, що не треба звільняти недоброчесних. Треба. Але потрібно уважно розглядати кожен випадок. І комісія працюватиме саме так.

Позитивно судову реформу сприймають тільки 12,6 відсотка українців, а негативно – майже 50, за даними соцопитування Центру Разумкова. Недовіру до судової системи в цілому висловлює понад 80 процентів. Як повернути прихильність українців?

Хотів би зробити важливе уточнення. Так, загалом тільки 12 відсотків громадян України довіряє судовій владі і судам. А от серед професійних юристів, що є учасниками судових проваджень (це адвокати, прокурори, юридичні консультанти) судовій владі повністю довіряють, або скоріше довіряють вже 38 відсотків. А новому Верховному суду, який лише почав свою роботу декілька місяців тому, довіряють уже 40 відсотків. Зверніть вагу: чим більше знає про реальну роботу суду той, кому фахівці задають запитання, тим вищі позитивні настрої. Чому ж таке негативне ставлення до судової влади серед звичайних громадян? За результатами інших опитувань, тільки 12 відсотків громадян обізнані про створення нового Верховного суду. І про добір суддів до нового Верховного суду за новою прозорою і конкурентною процедурою також знає тільки 11 відсотків громадян. Ось вам і резерв у 88 відсотків. Коли більше громадян, зокрема і ваші читачі, дізнаються про перші результати реформи, то й тих, хто покращить свою думку про судову владу, стане більше.

Звільнити поганого суддю - не означає, що всі, хто залишилися, стануть хорошими. Та й ті, що прийдуть, будуть спочатку недосвідченими. Ось ви - захочете, щоб операцію вам робив досвідчений хірург років 40 чи новачок? Це складні процеси. Можна порівняти з іншими реформами. Можу назвати одну успішну. Я є викладачем Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Пам'ятаю, які діти поступали у 1990-х. У дорогому одязі, приїзджали на дорогих авто, часто - з охороною. Як тільки запровадили зовнішнє незалежне оцінювання, соціальний склад першокурсників різко змінився. Прийшли скромно одягнуті, краще підготовлені. Ті, хто здав ЗНО, й поступив.

Наша судова реформа триває другий рік. Але тільки 2018-го запустимо в систему нову кров. Торік у вересні провели добір на 700 вакантних посад. На тест прийшли 4128 кандидатів. Це рекорд. Відбір був у приміщенні, де проходило Євробачення (Міжнародний виставковий центр. - Gazeta.ua). Організаційні зусилля були такого ж масштабу. 300 з семи сотень відібраних уже навчаються у Вищій школі суддів. Хочу, щоб у липні провели для них кваліфікаційний іспит. Ще 400-600 кандидатів додамо з попередніх доборів. Близько тисячі людей стануть новими суддями. Запропонуємо їм місця в судах по всій країні.

Які незворотні зміни в інших галузях відбулися в Україні після Майдану?

- Вже два роки не закуповуємо газ із Росії. Тобто беремо в Європі не за корупційними схемами. Це незворотньо. Крім того, у нас нова армія. Я колись був радником міністра оборони Анатолія Гриценка. Вважаю його одним із чесних міністрів тієї доби. Я займався поверненням незаконно відчужених земель міністерства та компенсацією "живими грошами" до бюджету Міністерства оборони. Результатом зокрема моєї роботи була закупівля рекордної кількості квартир для офіцерів. Тоді лише зусиллями одного міністра оборони складно було підняти боєздатність армії на необхідний рівень. Далі за роки каденції Януковича боєздатність армії впала нижче плінтуса. А за останні три роки спільними зусиллями президента, парламенту, уряду, волонтерів і командирів, а також героїзмові солдат армія майже з нуля стала однією з найбоєздатніших армій у Європі. Зараз це - зовсім інша якість.

Хочу, щоб незворотним був безвізовий режим із Євросоюзом. У мене-то завжди були візи. Але зараз будь-який студент за 150-200 євро їздить автобусом по маршруту Будапешт - Відень - Париж. Чим більше наших людей побачать світ, тим більше можливостей буде порівнювати наше сьогодення з іншими країнами. Тим більше наших людей захочуть змінити на краще не тільки країну загалом, але своє місто, вулицю і двір.

Є незворотні речі і в судовій системі. Раніше на призначення й дисциплінарну відповідальність суддів впливали президент і парламент. Відповідно до конституційної реформи, вони вже не мають жодного відношення до цього. Судді звільнилися від залежності. Потрібно заповнювати електронну декларацію, яку може прочитати будь-хто. Та і під час судового процесу вже майже нічого не приховаєш. Все відбувається на очах у громадськості та преси.

 

Якою Україна буде через п'ять років?

- За останні три роки виконали фантастичний обсяг роботи. Знову простий приклад. Зараз кожен може отримати біометричний паспорт і поїхати в Європу. Для цього ухвалили майже 130 законів. Це хтось же робив? І зробив парламент, який ми критикували й матюкали. А проекти підготував уряд. А дипломатичні зусилля доклали дипломати і президент. Можуть же політики, коли захочуть! І армію відновили всім світом. І сільське господарство стає одним з найконкурентоздатніших у світі. І наші айтішники продають послуги у світі вже на мільярди доларів. А ви знаєте, що українські виробники взуття експортують десятки мільйонів пар у Європу? Я помічаю, що працівники нашої комісії все частіше приходять на роботу у дуууже пристойному одязі українського виробництва. Та й наші лижі найкращі у світі. Це ми все можемо! Це все зроблено за короткий час.

Отже, у нас є прориви. І будуть результати. Є три критичні напрями: освіта, охорона здоров'я і наука. Саме тут необхідно сконцентрувати зусилля. Але це вже справа інших фахівців. Нам у судовій системі - своє робити.

×