Наші партнери по НАТО налаштовані продовжувати підтримку, але є корективи. Які саме й чи стане від цього Україна більш захищеною, -
розбиралася Gazeta.ua.
"Ми з вами"
Засідання Ради "Україна-НАТО" (далі - Рада) скликав генсек Альянсу Єнс Столтенберг на вимогу української сторони після російських масованих
ракетних обстрілів. Нагадаємо, що Рада створена спеціально для покращення комунікації НАТО з нашою країною.
"Союзники підтвердили, що вони посилюватимуть військову допомогу Україні", - заявив Єнс Столтенберг за підсумками засідання 29 серпня.
Але ця заява пролунала на тлі висловів польського міністра оборони Владислава Косиняка-Камиша про те, що Польща вичерпала свої арсенали й передавати Україні нічого. Офіційне повідомлення на сайті Альянсу про підсумки засідання Ради "Україна – НАТО" містить посилання на результати саміту у липні 2024 року і ще одну цікаву деталь: союзники домовилися продовжувати координувати свої дії по допомозі Україні вже з новим командуванням, котре приступить до роботи у вересні 2024 року. Причому серед завдань новому командуванню буде й навчання українських бійців.
Треба щит
Якщо від країн-членів НАТО у засіданні Ради взяли участь посли, то від нашої держави - міністр оборони Рустем Умєров. Як повідомив сам посадовець, він поінформував про поточну ситуацію на полі бою. За словами Умєрова, акцент було зроблено на зміцненні системи протиповітряної оборони України. Причому Київ пропонує створити "пояс безпеки" – "протиповітряний щит" над західними регіонами держави. Більше того, за словами міністра оборони України, питання обговорюється у форматі двосторонніх консультацій. Чому двосторонніх і саме над західними регіонами – зрозуміло.
По-перше, нашим сусідам це вигідно, бо захищатимуть і свої кордони, вкладаючись у захист наших.
По-друге, західні області є ресурсними для нашої економіки та ЗСУ. Отже, маємо лайт варіант "закриття неба над Україною", котрий, можливо, є прийнятнішим для тих держав, які все ж не хочуть дражнити РФ.
Ми маємо конкретні приклади, коли Україна успішно взаємодіяла з країнами НАТО, а нині мова йде про побудову багаторівневої, ешелонованої системи ППО, наголосив політолог Олександр Мусієнко.
"Ми побачили, що Росія може максимум застосовувати під час однієї атаки до 150 ракет, не рахуючи дронів. Відповідно, щоб відбивати, нам потрібно більше систем ППО і літаків з більшою кількістю ракет, або залученість країн НАТО. Адже очевидно, що більшість країн Альянсу не змогли б відбити такі атаки, які відбиває Україна" .- пояснив експерт.
"Не я б'ю"
Однак головного – зняття заборони на використання західної далекобійної зброї для враження цілей на території Росії – на засіданні Ради домогтися не вдалося.
"Усе більше союзників підтримують", - пояснив Рустем Умєров. Тим не менш, поки що доведеться обмежитися цим: для країн-членів НАТО важливою є позиція США, Європа вагається.
Усі цілі записані
Головний європейський дипломат Жозеп Боррель закликав учасників неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС дозволити Україні використовувати далекобійну зброю. Проте, за повідомленням міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто, його країна виступила рішуче проти, і не вона одна. Переліку тих, хто "проти", він не озвучив. Можна зазначити, що серед цих країн могла бути Польща. Все той же Косиняк-Камиш відмовився від ідеї збивати російські ракети засобами польської ППО, якщо вони рухаються у бік Польщі.
"Я не бачив підтримки такого рішення в НАТО", - зазначив він. Але ж Україні треба захищатися. Про пріоритетність "далекобійки" свідчить той факт, що Рустем Умєров і голова Офісу президента Андрій Єрмак у п'ятницю, 30 серпня, полетять до Вашингтона зі списком конкретних цілей на території РФ, для котрих і просять зняти заборону на використання далекобійної західної зброї.
Реакція Москви
Про те, що Україні це конче необхідно, свідчить миттєва реакція Росії. "Це гра з вогнем", - прокоментував спроби України зняти обмеження на використання далекобійної зброї по території РФ міністр закордонних справ країни-агресорки Сергій Лавров.
Не зраділи такій активності українців і у Пентагоні. "Відносно далекобійних ударів, ударів углиб Росії, наша позиція залишається незмінною", - наголосив на останньому брифінгу речник Міністерства оборони США Пет Райдер. При цьому він обумовив - транскордонні оборонні удари Україні дозволені.
Буде дозвіл - буде і спокій
Українські експерти, утім, сповнені оптимізму. Важливо, що союзники рішуче засудили удари Росії по Україні. Колишній голова місії України в НАТО Володимир Хандогій переконаний, що на засіданні Ради обговорювалося більше тем, адже не випадково участь у ньому взяв Умєров. Ключовим у відносинах з Альянсом нині є дозвіл на використання далекобійної зброї углиб РФ. При цьому, експерт наголосив - рішення залежить від США, тому, якщо Вашингтон виявить лідерство, інші партнери нашої країни "підтягнуться".
Чому "далекобійка" така важлива? За словами Хандогія, як не зміцнюй ППО, такі масовані обстріли, як 26 серпня, не кожна протиповітряна оборона витримає. "Не знаю, яку кількість засобів ППО Треба розмістити на території України, щоб повністю захиститися", - наголосив Хандогій.
Обмеження на застосування далекобійної зброї є рішенням США, багато країн НАТО надали там такий дозвіл, розповів голова Центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко. Тому для реалізації рішення потрібно узгодити кількість, плани поставок, що, власне, і було зроблено на засіданні Ради.
Насправді, під час заходу були нові й цікаві аспекти, котрі мало хто помітив, розповів Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко. Наприклад, саме на цьому засіданні Ради було наголошено на пріоритеті збиття російських ракет і БПЛА країнами-членами НАТО, причому це трактується як складова деескалації. "Україна готова надати нашим партнерам повітряний простір", - наголосив він. На думку Олексія Буряченка, навіть реакція Польщі на російський дрон, котрий залетів на польську територію свідчить про те, що тема обговорюється. "Ми допомагаємо країнам-членам НАТО, ЄС убезпечити їх від умисної чи неумисної агресії, адже закриття українського неба РФ сприймає як ескалацію…І такі "зальоти" постійно агресивно розхитують єдність Альянсу…Важливо, що наша дипломатична риторика змінилася", - підкреслив експерт.
2 
8759
Коментарі