"Ображені", котрі прагнуть сатисфакції – підсумки саміту БРІКС, який замахнувся на нові правила гри у світі

Перехід економічного альянсу БРІКС на геополітичні рейки засвідчив розгортання глобальної дискусії про альтернативний світопорядок. Чи вдалося Путіну його проштовхнути і де в ньому місце України, розбиралася Gazeta.ua.

Головний документ саміту - Казанська декларація - у перших абзацах містить заявку на альтернативу чинному світопорядку. Йдеться про нібито більш представницький і справедливий світ, про багатосторонню систему і про справедливий глобальний розвиток. Отже, той світопорядок, котрий існує, за замовчуванням є "менш справедливим", якщо виходити з тексту документа.

Що ж пропонує саміт

Ключове поняття "духу БРІКС", а отже, і нового світопорядку, - багатополярність. "Ми відмічаємо появу нових центрів сили, прийняття політичних рішень й економічного росту", - зафіксували підписанти Казанської декларації. На їхню думку, це може закласти підвалини для більш справедливого світопорядку. Звісно, багатополярного.

Обриси "більш справедливого"

Це, однак, не відкидає дотримання Статуту ООН і норм міжнародного права. Йдеться лише про архітектоніку, сказано тут же, у Казанській декларації.

То мова про формування нового світопорядку чи про удосконалення старого? Відповіді на це запитання Декларація не дає.

Але у ній є конкретні претензії.

1. Справедливе географічне представництво (Африка, Азія, Кариби) у структурах ООН та інших міжнародних організаціях.

2. Посилення ролі Всесвітньої організації торгівлі з одночасним скасуванням односторонніх обмежувальних заходів у торгівлі та з диференційованим підходом до країн, що розвиваються.

3. За цим же принципом передбачається посилити роль МВФ із реформуванням Бреттон-Вудської фінансової системи (долар - світова резервна валюта). При цьому ігнорується наявність Ямайської декларації 1971 року про вільну конвертацію валют.

4. БРІКС відіграватиме визначальну роль в удосконаленні світової валютно-фінансової системи.

Кілька разів у Декларації згадуються "несправедливі санкції", котрі "заважають розвитку". Окремим пунктом визначено неприпустимість додаткових умов чи обмежень для торгових проектів з політичних причин.

Ще одна альтернатива

Інший варіант кращого світопорядку пролунав з України під "завісу" саміту. 24 жовтня президент Володимир Зеленський заявив: "Якщо ми будемо успішні в тому, щоб завершити цю війну справедливо, то будь-який інший народ, проти якого можуть планувати подібну агресію, зможе бути впевненим, що світові вистачить сил та єдності, щоб захистити міжнародне право".

Він послався на те, що нині мету, заради якої створена ООН, захищають не Радбез цієї організації, а "ось такі формати співпраці, як Кримська платформа чи як Саміт миру".

Цікаво, що у США вирішили ще раз наголосити про незмінну позицію по "далекобійці" для України.

(Не) безпека

Декларація БРІКС містить заклик виконувати резолюцію Радбезу ООН про обов'язок держав на національному рівні запобігати потраплянню зброї масового ураження, засобів його доставки і пов'язаних матеріалів у руки недержавних суб'єктів, "у тому числі, терористів". Зазначено недопустимість будь-яких спроб політизації контртерористичної проблематики і використання терористичних груп для досягнення політичних цілей.

Як це бачить країна-агресорка, розповів особисто Путін на підсумковій пресконференції 24 жовтня. Відповідаючи на запитання про КНДР, він послався на ратифікацію Держдумою договору з цією країною. І зазначив: це будемо робити у рамках статті 4 (про взаємну допомогу при агресії), "це наша справа".

Щодо України, заявив про "держпереворот", "оманливі" Мінські угоди і про безпосередню участь "офіцерів НАТО" у війні на боці України, оскільки ЗСУ без космічної розвідки наводити сучасну високоточну зброю не здатні, повторив він давні тези.

Справедливість по-путінськи

Можливо тому одне з найцікавіших запитань (від ВВС) було якраз про розрив між Декларацією і діями РФ в Україні. Путін відповів, що на наполегливі пропозиції Росії (грудень 2021 року) налагодити діалог (з Заходом, - Gazeta.ua) "нам ласкаво, але наполегливо вказували на наше місце". Якби РФ погодилася, стала б сировинним додатком, "а такою Росія виживати не може", підкреслив він. Тому "створено умови" для зміцнення РФ, наголосив Путін. Звісно, згадав розширення НАТО на схід, і "чи справедливо будувати на Україні військові бази". Ми хочемо змінити цю ситуацію і доб'ємося цього, - так завершив Путін свою промову.

Образи як підвалини

Судячи з відповідей кремлівського диктатора, ним керують образа і страх. З одного боку, він досі перераховує прикрощі, котрих йому завдав Захід.

Але "на загострення завжди грають ті, хто на іншій стороні", твердить Путін.

А як же декларована у Казані багатополярність? Складається враження, що БРІКС акумулював образи країн-членів, щоб на них вимагати від Заходу "компенсацій". Адже Африка може згадати ініціативу колективного Заходу обмежити використання вуглеводнів, що завдасть удару економіці країн континенту, а Індія - закиди Білого дому про недостатню увагу до України. Та чи цього достатньо, щоб говорити про багатополярність?

Вже реальність

"Багатополярний світ" формується так само об'єктивно, як постала й американська гегемонія з 1991 року, пояснив Gazeta.ua провідний науковий співробітник Інституту історії НАН України Андрій Мартинов. "Новий світовий порядок не просувається одним самітом, або рішеннями однієї міжнародної структури. Він формується роками та існує десятиліттями. І нині цей процес триває. Можливо, супроводжуватиметься ще не однією війною. Місце України в цьому "перехідному" світовому порядку визначить результат війни", - наголосив експерт.

На його думку, також реальністю є посилення економічних позицій країн Глобального Півдня, тому вони претендують на більшу частину глобального "пирога" світової економіки". Однак Індія, Бразилія, Китай не хочуть сидіти в одному путінському окопі на війні із Заходом, зазначив Андрій Мартинов, вони міцно прив'язані до західних ринків. Тому й санкції щодо РФ вони порушують вибірково і обережно, намагаючись уникати наслідків для своїх економік.

Явна трансформація

Світовий порядок дійсно трансформується, і БРІКС якраз і поєднав країни, котрі хочуть посилити свої позиції, звернув увагу Gazeta.ua політолог Олексій Якубін. І Росія, на його думку, не є ключовим учасником, а її роль більше пов'язана з контактами з Індією та Китаєм, котрі, власне, і є основними драйверами змін у світовому порядку.

Тут варто зазначити, що РФ головує цьогоріч у БРІКС і використала цей факт для самопіару на 100%. Але це не означає, що Путіну вдалося домогтися важливих для нього цілей.

Китай розглядав саміт БРІКС як вдалий майданчик для легітимізації спільної з Бразилією "Платформи миру" по Україні, нагадав Якубін.

"За фактом, президент Бразилії не приїхав. Тому питання України обговорювалося, оскільки очевидно, що воно впливає на світопорядок, але у підсумковій декларації лише загальні фрази, - відзначив експерт. - Нібито є натяк на китайсько-бразильську ініціативу, але прямої згадки немає". З його погляду, на це вплинула і позиція Індії, котра хоче сама бути посередницею у майбутньому мирному процесі.

Водночас, вважає Якубін, БРІКС зробив куди конкретнішу заявку на роль модератора у низці інших конфліктів, як от на Близькому Сході та у інших державах, "і БРІКС всюди намагається вписатися". Бо, як зазначає Андрій Мартинов, колективний Захід і Глобальний Південь переживають розкол, а конфлікти якось залагоджувати треба. Відтак і реакція на саміт БРІКС була млявою.

Але це все ще непереконливо. Єдине точне і конкретне рішення Казанського саміту – запровадження нового свята. 18 серпня, за Декларацією, запроваджується День географа БРІКС.

×