Навіщо Шойгу їздив до Ірану: заспокоїти партнера чи підлити масла у вогонь?

Повідомлення про візит екс-міністра оборони країни-агресорки до Тегерану не надто змістовні. Що приховується за формальностями і чи важливі наслідки дивної поїздки для України, розбиралася Gazeta.ua.

Стрибок в епіцентр

До Ірану нині прикута увага всього світу через очікування зо дня на день відповіді Ізраїлю на ліквідацію кількох ватажків ХАМАС (зокрема, Ісмаїла Ханії). Прибуття до Тегерана секретаря Радбезу Росії Сергій Шойгу могло стати сенсацією, але не стало нею.

 

Судячи зі влаштованого йому прийому, гість виявився несподіваним і не дуже бажаним. Так, він зустрівся з президентом Масудом Пезешкіаном та високопосадовцями країни, але офіційно заявлена тема розмови - поглиблення стосунків - явно не відповідала контексту та терміновості поїздки. При нагоді Пезешкіан підтвердив: іранська сторона не планує масштабувати війну, але режим в Ізраїлі повинен отримати відповідь "за свої злочини та нахабство".

Очевидно, що для такої заяви присутність Шойгу не була необхідною. Більш вірогідною є версія про те, що основні переговори російський посадовець провів з іранськими "силовиками": з командувачем іранської армії Мохаммедом Багері та з секретарем Вищої ради національної безпеки Ірану.

Західні джерела припускають, що головним предметом розмов у Тегерані стала зброя. Іран міг зажадати від РФ більше боєприпасів та засобів ППО як "подяку" за поставки "шахедів" до країни-агресорки для війни в Україні.

Коло стискається

Російсько-іранські оборудки зі зброєю закладалися на початку агресії РФ до нашої країни, і їх курували люди з оточення тодішнього міністра оборони РФ Сергія Шойгу. І нині ці люди стають фігурантами гучних справ та опиняються під арештом.

Коли Шойгу був у Тегерані, у Москві затримали заступника начальника головного управління інноваційного розвитку Міноборони країни-агресорки Володимира Шестєрова за звинуваченням у корупції та шахрайстві, а також директора парку "Патріот" В'ячеслава Ахмєдова. Вони стали п'ятим і шостим посадовцями з оточення Шойгу, якими щільно зацікавилися російські правоохоронці. За даними російських Телеграм-каналів, розгнівані генерали, у тому числі, з Генштабу, телефонували Шойгу прямо в Тегеран і висловлювали незадоволення. Той намагався заспокоїти співрозмовників, але успіху не досягнув.

На думку окремих російських політологів, становище Шойгу є дуже хистким. У Кремлі не забули колишньому міністру і провали з новітніми зразками зброї, і втечу з-під Києва, Херсона і Харкова, і конфлікт з Пригожиним, який обернувся для Путіна мало що не спробою державного перевороту. До того ж, зараз вдалий момент знайти винного у провалі так званої "СВО". Сергій Шойгу - ідеальна кандидатура.

Підготовка до розколу

За підсумками візиту сам Шойгу від змістовних коментарів утримався. А його коментар про те, що РФ готова "до повної співпраці з Іраном з регіональних питань" залишила по собі більше запитань, ніж відповідей.

Сенс сказаного став зрозумілішим, коли наступного дня Шойгу завітав до Азербайджану та зустрівся з президентом Ільхамом Алієвим. Гостя приймали по-східному тепло: Шойгу поспілкувався із дружиною керівника Азербайджану Заріфою, поклав квіти до могили Гейдара Алієва. Але деталі переговорів не розголошуються. Відомо, що Алієв наголосив на чудових відносинах Азербайджану та Росії, котрі мали б стати прикладом для інших країн, і не лише на Південному Кавказі. У свою чергу, Шойгу наголосив - російська сторона підтримує нормалізацію відносин між Азербайджаном та Вірменією.

Цікаво, що саме у Баку російський гість висловився щодо України. Сергій Шойгу сказав наступне: Росія "не помітила" реакції української сторони на умови Путіна.

З Україною пов'язують східну поїздку Шойгу і в Держдепартаменті США. Представник Держдепу Метью Міллер вважає, що секретар Радбезу РФ поїхав до Ірану через участь останнього у війні проти України. Ситуація на фронті і, можливо, певні обмеження у прямому військовому співробітництві з Китаєм спонукали Москву до активізації контактів із Тегераном.

Хитра гра

Втім, репутація Сергія Шойгу на тлі затримань його колишніх підлеглих нині не така, щоб до нього прислухалися, особливо на Близькому Сході, наголошує російський опозиціонер Марк Фейгін. Навряд чи секретаря Радбезу можна вважати настільки довіреною особою Путіна, щоб доручати йому делікатні місії з ірано-ізраїльського врегулювання.

Скоріше йдеться про формальний жест підтримки союзника або ж про не менш формальну спробу посередництва, про яку могли попросити росіян американці. В кожному разі, фігура Шойгу в центрі цього спектаклю говорить про те, що подібні кроки Москва робить не щиро. Насправді Путін "зацікавлений в ескалації конфлікту, щоб відвернути сили, увагу та кошти від України, - зазначає Фейгін. - Це свідома гра, вони водять за ніс Вашингтон."

Сергій Шойгу поїхав за дорученням Путіна, вважає колишній співробітник російської розвідки Сергій Жирнов, можливо, з метою "заспокоїти партнера". Утім, і цей експерт погоджується, що насправді Путіну вигідне загострення в Близькосхідному регіоні.

×