30 липня 2012 року в Україні розпочалася парламентська передвиборна кампанія. Весь минулий і початок цього тижня політичні сили проводили з'їзди, на яких висували своїх кандидатів у народні депутати як в загальнодержавному, так і по мажоритарних округах, представляли виборчі програми. На відміну від парламентських перегонів 2006-го та 2007 років наші громадяни зможуть голосувати за списки партій-кандидатів та за персоналії в округах.
У нинішніх виборах братимуть участь близько десятка партій, однак як виборців, так і мене цікавлять насамперед лідери виборчих перегонів — Об'єднана опозиція, що йтиме за партійними списками "Батьківщини", і Партія регіонів. Адже саме між ними триватиме боротьба за лідерство по партійних списках.
Відповідно до останнього дослідження соціологічної групи "Рейтинг", найбільшу підтримку має Об'єднана опозиція "Батьківщина". За неї готові проголосувати 25,5% громадян, що візьмуть участь у виборах. За Партію регіонів — 20,3%. Майже по 10% набирає партія "Удар" та Компартія. Інші не долають прохідного 5-відсоткового бар'єру.
У такому випадку, основна боротьба розгорнеться між Об'єднаною опозицію та "Регіонами". Саме ця боротьба формуватиме порядок денний передвиборної кампанії. Найімовірніше, опозиція буде претендувати на перше місце за пропорційною частиною виборів, а "регіонали" намагатимуться не допустити значного відриву, а то й випередити її.
Із чим же вийшли ці партії на старт передвиборної кампанії? Як пройшли їхні з'їзди та формувалися партійні списки?
Чорно-біла картинка почала вимальовуватися вже із самого початку передвиборної кампанії. "Батьківщина" намагалася складати свій партійний список у відкритому режимі, і навіть частково до виборів опублікувала списки претендентів у кандидати в народні депутати. Партія регіонів навпаки так засекретила своїх висуванців, що не всі делегати партійного з'їзду мали роздруківки з їхніми прізвищами на руках і голосували за цих кандидатів наосліп.
Діаметрально протилежними були принципи, за якими формувалися ці списки. Список "регіоналів" є відображенням статусності та владної ієрархії, в якому кандидати посіли свої місця за впливом та величиною капіталу.
Однією з вимог громадськості до Об'єднаної опозиції була наявність нових облич. У "Батьківщині" стверджують, що список загалом оновився приблизно на третину. Зокрема в ньому з'явилися докторант Національної академії педагогічних наук Лілія Гриневич, відомий журналіст Микола Княжицький. У мажоритарних округах балотуються також його колеги Тетяна Чорновіл, Володимир Ар'єв та Костянтин Усов.
Опозиція відреагувала на критику і застереження громадськості щодо окремих персоналій.
Громадськість вимагала, щоб у список "Батьківщини" не потрапили одіозні постаті та депутати — "тушки", які у Верховній Раді голосували синхронно із владою, зокрема за Харківські угоди чи за скандальний мовний законопроект. Були також виконані вимоги громадськості щодо невключення близьких родичів та дітей лідерів опозиції у виборчий партійний та мажоритарний списки. Наприклад, не стали кандидатами в депутати від "Батьківщини" дочка Юлії Тимошенко Євгенія та тітка Антоніна Ульяхіна. Натомість від Партії регіонів балотується син президента Януковича і син прем'єр-міністра Азарова, а також багато інших родичів лідерів партії.
"Батьківщина" намагалася знайти компроміс між сімома партіями, що формували список, між тим, щоб у партійному списку були депутати, які не піддалися на владний тиск, — і новими обличчями. Список неідеальний, але те, що Об'єднана опозиція намагалася дослухатися до вимог громадськості і співпрацювати з нею — факт.
Коментарі