вівторок, 12 січня 2016 00:00

Рада приймає диктаторські закони

Автор: ФОТО: Сергій Cтаростенко
  20 січня 2014 року активіст кидає пляшку із запаленим бензином у кордон силовиків на вулиці Грушевського. Через горіння десятків шин ­довкола густий чорний дим. Міліція у відповідь розпилює сльозогінний газ, жбурляє шумові гранати й стріляє з рушниць
20 січня 2014 року активіст кидає пляшку із запаленим бензином у кордон силовиків на вулиці Грушевського. Через горіння десятків шин ­довкола густий чорний дим. Міліція у відповідь розпилює сльозогінний газ, жбурляє шумові гранати й стріляє з рушниць

16–22 СІЧНЯ 2014 року протистояння влади й народу загострюЄться. Депутатська більшість Партії регіонів і комуністів приймає закони, що обмежують конституційні свободи. Активісти збираються перенести мітинг до Верховної Ради. Дорогу їм перекриває міліція. Починаються сутички. Міністр МВС Віталій Захарченко дозволяє силовикам використовувати зброю. У перші дні вбивають двох активістів. Понад десяток — стають інвалідами, БІЛЬШЕ як 500 — поранені. Міліція викрадає активістів із лікарень, катує.

Це призводить до силового протистояння

16 січня 2014 року народні депутати приймають закони, що обмежують права і свободи людей. У народі їх назвали диктаторськими. Законопроекти ухвалюють підняттям рук, без обговорення та використання електронної системи "Рада". За них голосують "регіонали" й комуністи. Президент підписує закони наступного дня.

Диктаторські закони вводять в українське законодавство поняття "екстремістська діяльність" та "іноземний агент". Вони запозичені з російської системи.

А також заборонено їздити колонами з понад п'яти автомобілів. За це можуть оштрафувати на 850 грн або позбавити водійських прав на два роки й забрати машину. Фактично закон поширювався на весільні кортежі та похоронні процесії.

Забороняють проводити мітинги, вуличні походи, демонстрації біля держустанов, підприємств і приватних помешкань. На масові зібрання не можна виходити в шоломах чи масках. Інакше посадять на 15 діб. Таке ж покарання — за встановлений намет без дозволу міліції.

Для надання інтернет-послуг із компанії вимагали спеціальну ліцензію.

Запроваджено нову статтю про екстремістську діяльність і наклеп, зокрема в інтернеті. За це можуть посадити на три роки. Екстремістськими вважають заклики до насильницької зміни конституційного ладу і перешкоди діяльності органів влади. За наклеп у пресі чи інтернеті — штраф 5100 грн або два роки за ґратами. Заборонено збирати й поширювати інформацію про працівників правоохоронних органів, суддів та їхніх родичів.

До Податкового кодексу вводять поняття "громадських об'єднань, які виконують функції іноземних агентів". Тобто ті, які отримують кошти з-за кордону та беруть участь у політичній діяльності.

Телефонну картку вимагають купувати за паспортом.

Ці закони діяли 12 днів. Парламент скасував більшість із них 361 голосом.

Прийняття диктаторських законів призвело до найгострішого силового протистояння і смертей. Протести вийшли за межі Києва, охопили майже всю країну. Політична криза, що почалася після побиття студентів 30 листопада, раптово загострилася, — каже політолог 57-річний Володимир ­Фесенко:

— Влада розраховувала, що все само собою вирішиться. Майдан "розсмокчеться". Після того як тактика затягування не спрацювала, прийняли ці закони. Владою керувала нетерплячка. Радники з Москви, українські силовики, чиновники Адміністрації підштовхували Януковича до штурму. Закони були спробою легітимізувати насильство. Та це дало зворотний ефект. Людей принизили, вони не визнавали насильства проти себе.

Закони 16 січня писали українські автори під керівництвом кремлівських спеціалістів. Але в Москві прорахувалися, не взяли до уваги український менталітет. Так само мислили й "донецькі". Вони думали, що буде, як на Болотній площі (10 грудня 2011 року на Болотній площі в Москві відбувся мітинг проти результатів парламентських виборів. У ньому взяли участь за різними оцінками від 25 до 150 тис. людей. Акція стала найбільш масовою з кінця 1990-х. Лідери опозиції закликали зібратися на нову акцію протесту через два тижні. — "ГПУ"). Але росіяни тим і відрізняються від українців, що приходять пікетувати на день, а на ніч повертаються додому. Українці ж, як вийшли на вулицю, то вже не підуть, доки не доб'ються свого.

Українська влада і російська вважали Майдан американською технологією. Але це був прояв специфічної протестної культури українців. Ця млявість багато в чому пішла нам на користь. Ми звикли ­робити все наполовину. Якби реалізували сповна, протести закінчилися б дуже трагічно. Благо було й у тому, що влада боялася людей і Заходу. Хоча Європа й Америка постійно запізнювались у реакції. Наприклад, пропонована ними угода влади й опозиції, підписана в лютому — морально застаріла. Вона спрацювала б у грудні. А після смертей стала неможливою.

200 гривень за день платять у наметовому містечку антимайданівцям. До столичного Маріїнського парку 21 січня 2014 року звозять близько трьох тисяч прихильників Партії регіонів.

15 січня 2014 року поблизу Європейської площі СБУ пеленгує мобільні телефони. Затримують тих, хто більш як 4 год. проводить у цьому районі. Мобільний зв'язок працює з перебоями.

Студенти Національного університету ім. Шевченка 15 січня 2014 року починають безстрокове голодування. Так протестують проти перевірок відвідуваності, які проводить Міносвіти.

15 січня 2014-го Кабмін схвалює програму співробітництва України з державами-членами Митного союзу. У ній ідеться про унормування нашого законодавства з російським.

70-річну учасницю антимайдану в Запоріжжі 15 січня ­2014-го випадково розчавлює автобус із прихильниками Партії регіонів. Він привозить людей зі столичного Маріїнського парку. Жінка обходить автобус спереду. Водій не бачить її і рушає вперед.

У лікарні поблизу центру столиці 16 січня 2014-го завозять додаткові ліжка, ставлять у коридорах. Про це у "Фейсбуку" пише письменниця Ірена Карпа. На її думку, влада готується до силового розгону Майдану.

16 січня 2014 року активісти Донецького майдану Анна Зуєва та Максим Гузь одружуються. Познайомилися під час мітингів у центрі міста в грудні.

Понад сотня людей 18 січня 2014-го пікетують квартиру Ріната Ахметова в Лондоні. Скандують: "Ахметов, виходь!" Тримають плакати із закликами не підтримувати політику Януковича.

Народного депутата Лесю Оробець б'ють "беркутівці". 19 січня 2014 року вона знімає на мобільний, як силовикам передають заборонені гранати.

О 20.30 лідер партії УДАР Віталій Кличко 19 січня 2014-го їде в "Межигір'я" на зустріч із Віктором Януковичем. Каже президенту, що він має втрутитися й не допустити силового розгону.

Міністр МВС Віталій Захарченко 20 січня 2014-го дозволяє бійцям "Беркуту" використовувати силу, спецзасоби й вогнепальну зброю на ураження. Це передбачає підписаний ним наказ №19/24796.

Зараз ви читаєте новину «Рада приймає диктаторські закони». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі