— У нас місцеве саморятування, а не самоврядування. Після того, як із Києва прислали контрольні цифри цьогорічних бюджетів, ми зрозуміли — не виживемо, — говорить 49-річний Василь Абаімов, виконавчий директор Львівського регіонального відділення Асоціації міст України.
Довго шукали вхід у під'їзд №5 на вул. Генерала Чупринки у Львові. Там старі обдерті двері без ручки, обшарпані сходи. В офісі відділення Асоціації міст прохолодно — економлять газ. Абаімов умикає обігрівач. Шафи і столи старі. Підвіконня та підлога заставлені вазонами. Василь Петрович на електрочайнику заварює зелений чай.
— Міста стають банкрутами. Всі кошти забирають у державний бюджет, — каже. — 2003 року казначейства не перераховували гроші на рахунки міст, то всі вони в один день перестали проплачувати рахунки державі. Лише день — і в уряді була така паніка, якої я не пам'ятаю.
Сьогодні таке можна зробити?
— Ні. Це одразу, — показує пальцями "ґрати". — Єдине місто в Україні, що не кинулося приймати продиктовані цифри — Рава-Руська на Львівщині. Мер Ірина Верещук звернулася до нас. Ми взяли експерта зі Львівської міськради, скорегували цифри і відправили звернення в Жовківську районну державну адміністрацію. Ті пішли на поступки, збільшили дохідну частину міста. Звичайно, не набагато. Але це хоч якийсь крок.
Був у Козині під Києвом (сотка землі коштує від $10 тис. — "ГПУ"). У можновладців паркани по 6 метрів заввишки, але зранку їхні охоронці беруть сміття в машини і везуть у Київ до першого-ліпшого смітника. Не тому, що там недолугий сільський голова: сільрада не може придбати автомобіль, який відвозитиме сміття.
Із Києва не видно, що треба зробити у Жидачеві, Моршині. Ми пропонуємо всі податки, що надходять у державу, ділити бодай 50 на 50. А в нас забирають 90 відсотків, — Абаімов хапається за голову. — Колись нас рятував транспортний податок. Половина його лишалася в селі, місті. З цих грошей рада могла планувати ремонт доріг. У моєму Добротворі на вісім тисяч населення це було 60 тисяч гривень на рік. Цей податок відмінили 2010-го, — Василь Петрович жестикулює і розмахує руками.
Як містам залишатися на плаву?
— Ніяк. Мер одного прикордонного містечка зібрав якось місцевих працівників митниці й каже: "Ви ж тут живете, давайте скинемось, зробимо дороги". Так і зробили. Через деякий час прийшли чоловіки у погонах та питають: "А де ти взяв гроші на ремонт? Корупцією займаєшся?". Ледве відбився. З того часу він зарікся з доброї волі щось робити. Голова ж не може знати всіх законів, щоб їх не порушувати. У великих містах при радах є юрист, який дивиться розпорядження мера. А в сільських голів юристів нема. Тому за статистикою найбільші "корупціонери" — це сільські голови.
Мер — невдячна робота. Наприклад, у райцентрі є троє керівників: голова райдержадміністрації, голова райради та міський голова. Коли знайшли сміття у місті, винен мер. А якщо щось добре, то це "праця голови адміністрації". Голову адміністрації призначає одноосібно президент. А далі той погоджує прокурора міста, керівників державних підприємств, міліції, санстанції. Кого вони потім слухають? Звісно, не мера.
Які функції обласних та районних державних адміністрацій?
— Зупиніть роботу обласної адміністрації на місяць — нічого не станеться. Зупиніть районної — нічого. А закрийте міськраду, що буде? Стане господарка: ні води, ні тепла, не вивезуть сміття, транспорт не працюватиме. Зайдіть у міську раду — побачите рух, біганину. А в облдержадміністрації — тиша. На вході ще й охорона запитує, хто й чого прийшов.
Тоді чому політики так прагнуть стати мерами?
— Від незнання. Мери — це переважно люди, які справді хочуть щось робити. Вони обіцяють виборцям і те і се. А коли сідають у крісло, до нього приходить бухгалтер і розказує, що грошей нема й не планується.
Абаімов іде на перекур. У коридорі затягується "Мальборо". Потім веде в сусідній кабінет. Показує на стіні герби міст Львівщини. Такі самі на прапорцях на столі. Каже, тут влаштовує наради.
З чого складається бюджет міста?
— Дохідна частина — це 25 відсотків податку з фізичних осіб. Решта йде в Київ. У містах обласного значення лишається 100 відсотків, але ці кошти мають іти тільки на зарплати бюджетникам. Плюс надходить земельний податок, екологічний. При цьому гроші з екологічних зборів ідуть тільки на вирішення екологічних питань. Тобто на каналізацію можна, а вже на водопостачання — ні.
У витратній частині бюджету основне — зарплата бюджетникам, плата за енергоносії, обслуговування водопостачання, вивіз сміття. Якщо ще щось лишиться, це називається "бюджетним пирогом". Його розрізають на дрібні шматки — на дороги, водопровід, ще щось.
На останній квартал цього року працівники бюджетної сфери міст не забезпечені зарплатою. Одночасно збільшуються видатки на Генпрокуратуру — на 29 відсотків, Службу безпеки — на 24, Мін'юст — на 13, МВС — майже на шість відсотків. Виходить, влада чогось боїться.
У чому міста обмежать найбільше?
— У сфері житлово-комунального господарства не вистачає 12 мільярдів гривень.
Дефіцит державних фінансів вирішують за рахунок міст. Вилучення з місцевих бюджетів до державного зросли на 45 відсотків. Для прикладу: в Дніпропетровська цього року заберуть 150 мільйонів гривень проти 39 минулого року, — читає статистику. — У Запоріжжі — 200 мільйонів проти 125, у Сумах — 27 проти 3,9. У Львова вилучать 91,2 мільйона проти 50 торік.
У Києві 50 відсотків податків з доходів фізичних осіб скерують до держбюджету. І це вперше перетворило столицю з донора на дотаційне місто.
Правда, що влада фінансує регіони, до яких ставиться прихильно?
— На розвиток територій виділили 1,34 мільярда. Майже половина цієї суми спрямована на Донбас: 400 мільйонів до Донецької області, 218 — Луганської. 140 мільйонів пішло на виборчий округ Володимира Литвина в Житомирській області. У той час до Києва спрямовано 11 мільйонів, на Вінницьку область — 2, Волинську — 9, Чернівецьку та Хмельницьку — по 5, Івано-Франківську — 8. Взагалі не виділили коштів Закарпатській, Миколаївській, Полтавській, Тернопільській, Херсонській, Черкаській областям. Іде віддяка тим регіонам, які "правильно" проголосували.
Хоча Донецька область справді потребує розвитку. Через велику кількість підприємств вона багато віддає в держбюджет.
Які три речі має зробити влада, щоб на місцях стало легше дихати?
— Перше: впроваджувати адміністративно-територіальні реформи. Села фізично зникають із карти країни, тому треба укрупнювати адміністративні території.
Друге: спростити систему влади — ліквідувати колишні радянські райкоми та обкоми партії, які зараз перетворилися в районні й обласні державні адміністрації.
Третє: зменшити кількість депутатів на місцях. У міській раді Москви їх 35, Нью-Йорка — 11. Для чого 90 депутатів Львівській міськраді?
500 платівок, касет і дисків назбирав Василь Абаімов. Він — шанувальник рок-гуртів "Лед Зеппелін", "Діп Перпл", "Квін".
Тричі обирали селищним головою
Василь Абаімов народився у селищі Добротвір у Кам'янка-Бузькому районі на Львівщині. Закінчив Львівський та Харківський політехнічні інститути, Академію державного управління, Національний університет податкової служби. Працював інженером на Добротвірській теплоенергостанції "Західенерго". З 1998 року — голова Добротвору. Його обирали тричі поспіль. У селищі живуть працівники місцевої теплової станції.
— Я був в одній особі — голова, заступник, водій, економіст, юрист, дипломат, психолог і психотерапевт, — згадує Абаімов.
Захоплюється творчістю Миколи Гоголя та Антона Чехова. Улюблений твір — оповідання Чехова "Лошадиная фамилия".
Дружина Валентина працює лікарем-гінекологом. Дітей не мають.
3 
1
Коментарі
17