— Восени вирішиться питання про голову Національного банку. Можливо, і про нового керівника Фонду держмайна. Натомість медичну реформу провести через парламент буде важко, навколо неї багато конфліктів. Рахунок буде 2:1 на користь уряду й президента, — говорить політолог 58-річний Володимир Фесенко.
5 вересня Верховна Рада розпочинає сьому сесію. Восени має прийняти п'ять пакетів законопроектів — освітню, медичну й пенсійну реформи, електронні довірчі послуги, міжнародні стандарти фінансової звітності. До кінця вересня президент Петро Порошенко внесе до парламенту кандидатуру на посаду голови Нацбанку. Також депутати повинні розглянути закон про реінтеграцію Донбасу.
Які основні завдання зараз стоять перед українським політичним класом?
— Влада збирається утримувати ситуацію під контролем, хоча б відносно стабілізувати її, — вважає Володимир Фесенко. — Готуватиме сприятливі передумови для президентських виборів 2019 року. Прямої виборчої кампанії ще не розпочинають. Реальне входження в неї почнеться з весни наступного року.
Натомість "Батьківщина" й частина "Опозиційного блоку" все ще сподіваються спровокувати політичну кризу, щоб вийти на дочасні парламентські вибори. У них зацікавлені й "Свобода", "Рух нових сил" Саакашвілі. Він хоче повернутися в Україну і використати ситуацію з позбавленням громадянства для реанімації свого політичного руху, який так і не став серйозною силою. Якщо спроба виявиться невдалою, його політичний проект в Україні поступово згасатиме.
Дострокові вибори парламенту і президента ймовірні?
— Для дочасних президентських немає жодних підстав. Це вкрай малоймовірно. Ймовірність дострокових виборів до Верховної Ради зараз менша, ніж навесні або рік тому. Торік була політична криза — через проблеми з тарифами. Прямих передумов для нової зараз немає. Хоча в країні зберігається достатньо висока соціальна напруга, є настрої розчарування. Однак неможливо передбачити, коли це може вибухнути.
То масові протести можливі?
— Їх імовірність не дуже висока. Люди не вірять нікому — ні владі, ні опозиції. Тому не хочуть виходити на вулицю.
Вагомого приводу для протестів зараз немає. Є локальні — як, наприклад, підвищення цін на скраплений газ для авто.
Осінь буде відносно спокійна. Пристрасті вируватимуть навколо депутатської недоторканності. Побачимо нові порції подань від Генпрокуратури, активність Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо депутатів і міністрів.
Скільки "голів полетить" у парламенті?
— Не бачу голів, які полетіли. Навіть Михайла Добкіна (народний депутат з "Опозиційного блоку", колишній мер Харкова та екс-голова тамтешньої облдержадміністрації. Добкіна підозрюють в аферах із землею. 13 липня парламент зняв із нього недоторканність. — ГПУ) не арештували, хоча дозвіл на це є. Деяких депутатів знову можуть позбавити недоторканності, але до арештів справа не дійде. Питання відкрите — як на це реагуватиме вулиця? Можуть виникнути протести щодо резонансних судових процесів. Уваги до бурштинової справи, Насірова буде значно більше, ніж до Януковича. Екс-президента засудять, скоріше за все, до кінця цього або на початку наступного року.
Чого насамперед очікуємо від президента, уряду, Верховної Ради?
— У вересні-жовтні Порошенко сконцентрується на зовнішній політиці. Йтиметься про європейську і євроатлантичну інтеграцію. Також президент і уряд більше уваги приділятимуть соціальним питанням — підвищенню пенсій, освітній реформі. З нового року зростуть мінімальна й середня зарплати.
Кадрові зміни в уряді будуть?
— У масштабних не зацікавлені ні президент, ні прем'єр. Вони прагнутимуть зберігати статус-кво (залишити все так, як є. — ГПУ). Питання буде по двох міністрах, які написали заяви про відставку (міністри інформаційної політики Юрій Стець та аграрної — Тарас Кутовий. — ГПУ).
У яких реформах здатні зробити ривок?
— В освітній і пенсійній. Вони дуже масштабні.
Як можуть змінитися політичні розклади до літа 2018 року?
— Конфігурація політичних союзів змінюватиметься ближче до президентських виборів. Побачимо це восени наступного року. Зараз впливові гравці на жодні союзи не йтимуть. Об'єднуватимуться політичні сили другого плану — Андрій Садовий, Анатолій Гриценко, молоді демократи, можливо, залишки руху Саакашвілі. Їм треба посилювати свій потенціал.
Якогось прогресу на окупованому Донбасі можемо досягти?
— У найближчі два роки вийти на стабільне припинення вогню не вдасться. Зараз — одинадцяте перемир'я. І повторюється та сама історія: кілька днів бойовики майже дотримуються домовленостей, а тоді переходять на звичний рівень обстрілів.
Із чим це пов'язано?
— У цьому зацікавлений Путін. Він не піде на жодні поступки, припинення конфлікту. Він сподівається, що до президентських і парламентських виборів 2019 року при владі в Україні з'являться політичні сили, які захочуть із ним домовлятися на його умовах.
Якщо Росія піде на розв'язання конфлікту на Донбасі, одразу неминуче постане питання Криму.
Із Кримом можемо якось просунутися вперед?
— Якщо по Донбасу росіяни хоча б імітують переговори, то по Криму не йдуть на жодні перемовини. Водночас Україна розпочала боротьбу за півострів на міжнародних судових майданчиках у Гаазі. Маємо постійно про це нагадувати.
На яких напрямках може змінитися наша зовнішня політика?
— Після набрання чинності Угодою про асоціацію з ЄС розпочинається буденний період європейської інтеграції. Треба сконцентруватися на реформах, які модернізують Україну до євростандартів. З другого боку, маємо шукати свої ніші на європейському ринку. Товарообіг з країнами ЄС збільшився на 20 відсотків, але цей процес треба прискорювати.
До НАТО нас швидко не приймуть. Українську армію треба вивести на стандарти Альянсу до 2020 року.
Паралельно маємо боротися за продовження санкцій проти Росії, зокрема, з боку Євросоюзу.
16 
1
Коментарі