вівторок, 29 вересня 2015 07:25

"А де корвалол? Я ж сердечник. А тут сама єрунда. Від простуди й срачки"

Автор: ФОТО: Марія Кожемяко
  24 вересня люди сидять на вулиці Калініна, 12/8 у Полтаві. Тут роздають безкоштовні аптечки від кандидата в міські голови Андрія Матковського. Щодня такі набори отримують близько 250 полтавців
24 вересня люди сидять на вулиці Калініна, 12/8 у Полтаві. Тут роздають безкоштовні аптечки від кандидата в міські голови Андрія Матковського. Щодня такі набори отримують близько 250 полтавців

— Велике спасіба за подарок. Але голосувать за цього кандидата не буду. Хоча мужчина представітєльний. Лічно з людьми зустрічається, здоров'я бажає, — говорить 80-річна Лідія Іванівна. З підборіддя стирчать сиві волосини. Стоїть біля п'ятиповерхівки на вул. Калініна, 12/8 у Полтаві.

На першому поверсі тут роздають безкоштовні аптечки від кандидата в мери Андрія Матковського. Він уже керував містом чотири роки — до 2010-го. Його прозвали "Андрій-половинка". Начебто з підприємців брав 50% прибутків.

Щодня з 12.00 до 15.00 до пункту роздачі приходять близько 250 людей. Набір отримують лише пенсіонери — за запрошенням. Їх розносять представники Матковського. Для кожного мікрорайону виділяють день. У четвер зібралися жителі району "Кобищани". В обід їх близько 60. Надворі — спека. Люди займають п'ять дерев'яних лавок, обтягнутих зеленою тканиною. Їх винесли з офісу.

— Хух. Хоч би води дали. Знають, що люди пожилі. Ніякого комфорту, — зітхає Лідія Іванівна.

Вмощується на край лави, кладе на коліна торбу з цупкої тканини. Витирає хусткою спітнілу шию.

— Ти сходила по сахар в офіс до Мамая (нинішній мер Полтави, його громадська організація роздає по 8 кілограмів цукру. — "ГПУ") і тебе понесло на шикарну жизнь. Там і квасок холодний наливали, і водичку. Не в усіх же такі возможності, як у мера, щоб півміста напоїти, — каже 73-річна Світлана Патрак. Обертається з лави, що попереду. — Я щитаю так: дають — бери. Тим більше лікарства зараз дорогі.

— Я не хотіла йти. Так муж ногу зламав, тільки лежить. Уже старий у мене, 86-й год. Як воно зростеться — один Бог знає. Як приглашеніє принесли, то зрадів. Мо, і йому щось із набору згодиться, — говорить Лідія Іванівна.

До натовпу підходить 25-річна Тетяна Головко. З паспортом бабусі в руках.

— Бабуся була на вчора записана. Попросила мене сходити, а я не встигла. Дуже обідилася. Як це — в усіх сусідок є, а їй нічого не дісталося. А можна і в інший день получить. Цирк із цими пенсіонерами, — усміхається Тетяна. — Вони потім ще й на виборах усе рішають. Бабулі рулять.

На крайній лаві сидить 65-річний Володимир Петрович. Тримає пакет, в яких роздають цукор від чинного мера.

— Жінка заставила сходить. А сама боїться, щоб в аптечці не було медичного спирту. Я й не проти. Всі заначки в мене позабирала. Гадюка, — каже тихо. — Якщо спирт буде, то проголосую за Матковського. Він чоловік толковий. Як був мером, освітлив усе місто. А зараз уночі страшно на вулиці. Мамаю все одно, він пішки не ходить.

Білявка років 40 з яскравим макіяжем відчиняє ­зсередини двері. Запрошує на реєстрацію. До входу швидко сходиться натовп. Кілька жінок із ціпками штовхаються й прориваються вперед. Білявка ледве втримує двері. Просить пропустити найстарших. Люди показують запрошення й паспорти. Пробуємо зайти з натовпом. Пояснюємо, що теж хочемо отримати набір.

— Якщо у вас є бабуся і їй прийшло запрошення — тільки тоді пустимо з її документами. По-другому аптечку не получите, — каже одна з працівниць офісу. — Так що ізвіняйте. Треба розуміти слово "ні", — гримає дверима.

З вулиці видно велику кімнату з блакитними стінами, три комп'ютерні столи з адміністраторами. Люди сідають на лави. Охоронець зсередини замикає двері. Під час роздачі ліків виступає Андрій Матковський.

На вулиці збираються нові люди. Час від часу виходять адміністратори. Розказують, коли і в якому районі роздаватимуть аптечки.

Через 30 хв. першу групу випускають. Люди несуть картонні коробки. Дехто одразу передивляється їх вміст.

— А де корвалол? — стинає плечима чоловік років 60 у чорній напрасованій сорочці. — Я ж сердечник. А тут сама єрунда. Від простуди й срачки.

— Нє. Я знайшов стоящу вєщь — настоянку глоду, — всміхається Володимир Петрович. — Канешно, не спирт. Але тож нічо. Зараз буду обмивати аптечку, — клацає пальцями по шиї.

Люди прямують на зупинку.

— Скоро, Люба, будемо безкоштовно на кладовище їздити. Два рази в тиждень, — звертається до дружини підтягнутий чоловік, під руку переходять дорогу. — Ти ж чула, що Матковський сказав. Пустить туди транспорт. Ще планує продовжити програму, яка була за його мерства — Місто без околиць". Матимемо цілодобове освітлення. Клумб і парків насадить. Все в порядок приведе.

Вміст аптечки:

Панкреатин (таблетки для роботи підшлункової) — 33 грн

Інгаліпт (спрей від болю в горлі) — 26 грн

Алтемікс (відхаркувальний засіб при кашлю) — 18 грн

Нітрогліцерин (від болю в серці) — 8 грн

Фталазол (таблетки від проносу) — 7 грн

Вітамін С 500–7 грн

Амброксол (таблетки від кашлю) — 6 грн

Диклофенак (від болю в спині й суглобах) — 3 грн

Настоянка глоду (для серцево-судинної системи) — 3 грн

Лопераміду гідрохлорид (капсули від проносу) — 2 грн

Усього на одну аптечку Андрій Матковський витрачає 113 грн. Це близько 30 тис. грн щодня.

Зараз ви читаєте новину «"А де корвалол? Я ж сердечник. А тут сама єрунда. Від простуди й срачки"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі