"Якщо зараз станеться диво і економічна влада країни почне працювати правильно, то через п'ять років матимемо 5 гривень за долар"

3

Ми з Росією – природні антагоністи. Все, що погано для них, – добре для нас – каже фінансист і економіст Олександр Савченко

Валерія Гонтарева на посаді голови Національного банку завдала країні шкоди чи не більше, ніж війна на Донбасі. Але якщо війна зачіпає не всіх, то курс гривні стосується кожного.

– Не треба демонізувати Гонтареву. Вона ж не сама працює. Професійний рівень керівництва Нацбанку не зовсім дотягує до складних нинішніх викликів. У період економічної та політичної кризи потребуємо професіоналів, які проводитимуть виважену монетарну політику. Рівень Гонтаревої обмежений. У неї немає розуміння економічних механізмів, що діють у банківській сфері. Але нині недоцільно говорити про її відставку. Бо казати, а не робити – означає ще більше дестабілізувати ситуацію. Відставка Гонтаревої залежить від однієї людини – президента. Порошенко або не бачить, що в країні складна ситуація, або ситуація з курсом його влаштовує. Він не є поганим для всіх. Для урядовців і багатьох бізнес-структур – тільки плюс.

У чому тут вигода?

– Значно легше виконати бюджетний план. Нині казна наповнюється знеціненою гривнею. Пенсії можна виплачувати. У митниці заявляють, що збирають стільки ж, як 2013-го. При цьому імпорт упав на 30 відсотків. А збирають же в доларах, потім переводять у гривні.

Бізнес-структури, які займаються експортом, свої прибутки майже подвоїли. Бо витрати мають гривневі, а доходи – доларові. Гривня знецінилася вдвічі, а ціни зросли тільки на 22 відсотки. Через півтора року ціни доженуть гривню. А доти ці бізнесмени зароблятимуть великі суми.

Виходить, керівництво країни і Нацбанку підіграють цим бізнес-структурам?

– Можемо лише припускати, що це робиться через вигоду. Але ж є об'єктивні причини девальвації. Як варіант – президент не знає, кого призначити головою Нацбанку. Був Кубів (Степан Кубів очолював НБУ із 24 лютого до 19 червня 2014 року. – "Країна"). Прийшла Гонтарева. Нічого не змінилося. Ще одна неправильна заміна дискредитує Порошенка. Хоча в країні є фахівці, здатні вивести її з кризи. Але їх мало. Та що сильніший фахівець, то він незалежніший. Зокрема, від президента і прем'єр-міністра. Політичному керівництву такі люди незручні. Для них це навіть небезпечно. Завдяки Нацбанку вирішують дуже багато питань.

Дефіцит "Нафтогазу" в 110 мільярдів гривень профінансований НБУ через друк національної валюти – емісією. 50 відсотків падіння гривні зумовлено саме неконтрольованою емісією. З початку цього року надрукували понад 200 мільярдів гривень (офіційно Нацбанк повідомляє про 23,4 млрд грн. – "Країна"). В основному задля вирішення проблем Кабінету міністрів. Тому в обвалі вітчизняної валюти винне як безграмотне керівництво Національного банку, так і уряд.

Новопризначений міністр фінансів Наталія Яресько і Валерія Гонтарева здатні конструктивно співпрацювати?

– Поки що невідомо, чи Яресько незалежний і кваліфікований фахівець. Вона ніколи не займалася фінансами. Те, що її всі називають ґуру економіки, викликає занепокоєння. У нас і Гонтареву свого часу так називали. Насправді, вона – хороший брокер. А Яресько – проектний менеджер, ніколи не мала справи з макроекономікою, бюджетом. Не знає, що це таке. Щоб розібратися, потрібно десь півроку. Тому про успішність їх дуету ще рано говорити.

Чому такі люди займають ключові посади?

– Думаю, були рекомендації із Заходу. Яресько – не фахівець. Хоча, скоріше за все, розумна й чесна людина. Єдине питання: чи зможе вона ці риси конвертувати в адекватну фінансову політику.

Потрібно нарешті розпочинати реформи. Зокрема, зменшити кількість міністерств, державних комітетів.

Обов'язковим пунктом має бути децентралізація влади. Україна підписала Європейську хартію місцевого самоврядування. Згідно з нею, треба скоротити чисельність сіл, міст, районів утричі. Відповідно, стане менше початкових шкіл, лікарень. Будуть незадоволення, протести. Але все це треба рішуче зробити за три-чотири місяці. Потім – пожинати плоди.

Як змінити освітню сферу?

– Міністр освіти замість того, щоб скоротити кількість державних вузів, пропонує зменшити кількість приватних. Де логіка? Приватні ж навчають і платять податки. Державні – беруть хабарі і використовують податки. Не стипендії треба коротити, а кількість вузів. Їх маємо втричі більше, ніж потрібно. З цього починаються реформи в галузі освіти. Студенти, які зараз навчаються, мають і далі йти за старою схемою. А нових слід попереджати, що стипендії є двох типів. Перша – соціальна допомога для непраце­здатних та для інвалідів. Друга – академічна для дуже талановитих.

Вікно можливостей реформувати країну ще відкрите?

– Реформи треба проводити швидко і жорстко. Тоді на кінець 2015 року буде результат. Чеський прем'єр-міністр Вацлав Клаус (у 1993–1997 роках; став президентом країни у 2003–2013-му. – "Країна") провів основні зміни за чотири місяці. Застосував шокову терапію й Лєшек Бальцерович у Польщі (міністр фінансів країни в 1989–1991 роках, автор комплексу реформ, який називають "шокова терапія". – "Країна"). В українців інша ментальність. Більше серцем відчуваємо, ніж розумом, легко купуємося на демагогію. Є в нас ще й конкуренція політичних акторів. Що не президент, то актор. Те саме з прем'єрами. Прагматики майже не мають шансів пробитися до влади. Народ їх не любить. Йому більше до вподоби клоуни і шоумени.

Хіба Майдан нічого не змінив?

– Частково. Реформи завжди роблять ідеалісти. Саме такі молоді люди цьогоріч потрапили в парламент. На них – уся надія. Реформатори мають прагнути, аби люди жили краще. А не думати, як виграти вибори через рік або заробити мільярд.

Влітку міністр економіки Павло Шеремета заявляв, що нормальний курс гривні – 12,95. Тоді він підскочив до 16. Чому озвучувалися такі цифри?

– Шеремета – хороша сучасна людина, модератор. Але він не був фахівцем із банківської справи і макроекономіки. Те ж саме з Гонтаревою. Парадокс: запрошують на посаду голови Нацбанку далеку від макроекономіки людину. А часу для вивчення ситуації немає. З такою ж проблемою стикнулися нові міністри-іноземці. Запросили б Бальцеровича – він усе знає. Йому не треба додатково вчитися.

Який реальний курс гривні на сьогодні?

– Реальний курс такий, за яким більшість можуть купити і продати валюту. Це 20 гривень за долар. У ньому закладена премія чорного ринку – 10 відсотків. Саме стільки заробляють на населенні. Якщо цю премію зняти, то буде близько 18. Якби ми мали професіоналів на чолі НБУ, то було б 17–18 гривень за долар.

Але це поточний курс. Є інший – за паритетом купівельної спроможності. Для цього беруть і порівнюють середні ціни в США та Україні. У нас цей курс – десь 5 гривень за долар. Розрив між курсом за паритетом купівельної спроможності і фактичним ринковим показує рівень компетенції влади країни. Що більший розрив, то гірше керівництво й чинні інституції. Якщо зараз станеться диво і всі почнуть працювати правильно, то через п'ять років матимемо 5 гривень за долар. А якщо прийдуть геніальні керівники – такі як у Швейцарії, Швеції, Фінляндії, Норвегії, – зможемо й до чотирьох добігти.

Курс 18 гривень за долар – непосильний для більшої частини економіки та для 90 відсотків українців.

– Літні люди часто запитують, що робити з пенсією в тисячу гривень, з якої 650 іде на оплату комунальних послуг. Як прожити на 350, що залишаються? Відповідаю: не проживете. І будуть помирати – від поганого харчування, переохолодження.

Курс по 18 – смертельна позначка і для багатьох банків. Підприємства, які займались імпортом і орієнтувалися на внутрішній ринок, теж не виживуть. Підуть з України багато західних компаній.

Вище керівництво країни розуміє це?

– Не розуміє. У політиків – свій світ. Тому було б корисно заборонити в аеро­портах спеціальні зони для чиновників. Такого нема ніде в цивілізованому світі. Лише президент має якісь преференції. А міністри стоять у загальній черзі. Люди їх упізнають, говорять у вічі, що про них думають. Суспільство має вибудувати таку систему, аби на політиці – не заробляли.

Падіння російського рубля впливає на курс гривні?

– Ні. Здивований безграмотністю керівництва Нацбанку, яке заявило, що гривня обвалилася через знецінення рубля. Причина падіння російського рубля – зниження цін на нафту і газ. Для України ж це – тільки плюс. Бо ми з Росією – природні антагоністи. Все, що погано для них, – добре для нас. Це стосується не лише військової справи, ментальності, а й економіки. Москві, наприклад, вигідні високі ціни на енергоносії, а Україні – низькі.

Однак наша економіка сильно прив'язана до російської.

– Є велика претензія до Міністерства економіки. Москва заборонила весь наш експорт, окрім військово-промислового комплексу. Ми ж продовжуємо купувати в них не лише газ, а й низькоякісні товари побутової хімії, харчової та легкої промисловості. Це 3 мільярди доларів на рік. Вбиваємо свою економіку й підтримуємо російську.

Це свідома політика?

– Припускаю, що при владі багато "жучків". Відсотків 10 в уряді, Адміністрації президента, Нацбанку – агенти ФСБ. Вони є на всіх позиціях. Радять, що варто робити, а чого не треба. Така політика веде до зубожіння. Адже ці 3 мільярди доларів кладемо в рот Росії. Можна було б їх роздати на пенсії малозабезпеченим та матерям-одиначкам.

От колишній міністр культури Євген Нищук – хороша людина, але ж не створив систему, яка забороняє російський інформаційний продукт. І це не лише серіали. Ми завозимо й журнали, книжки, диски. Культура, наука й освіта – це теж ВВП. Коли Росія нам це експортує – їм плюс до валового внутрішнього продукту, а коли ми споживаємо їхнє – це мінус із нашого ВВП.

Що буде з курсом гривні цього року?

– Маю три сценарії розвитку ситуації. Перший: із дуже малою імовірністю, 10 відсотків – якщо станеться диво. Сформуються якісні Нацбанк і Кабмін та разом почнуть проводити правильні реформи. Тоді курс у січні стабілізується на рівні 16–17 гривень за долар, а до кінця 2015-го посилиться до 13. За такого сценарію ВВП може зрости на 2–3 відсот­ки, інфляція буде менш як 10 відсотків. Почнуть зростати доходи. Для цього ще треба вдвічі знизити пенсії для колишніх народних депутатів, прокурорів. Зараз вони отримують 50–100 тисяч гривень. Це наддоходи для України. Потрібно зробити, як у Польщі – 1 до 6. Тобто мінімальна пенсія – одна тисяча, максимальна – шість. Хочеш мати вищу пенсію, зроби так, щоб зросла мінімальна. Із зарплатами може працювати система 1 до 10. Якщо міністр або депутат каже, що не проживе на 6 тисяч, то що говорити вчителю, в якого зарплата півтори тисячі? Хочеш більше, зроби так, щоб учитель заробляв 3. Тоді депутат зможе отримати більше.

Другому сценарію даю 40 відсотків: у політиці Нацбанку й Мінфіну нічого не змінюється. Тоді на початку року курс стабілізується на рівні 17–18 і дрейфуватиме десь до 24–25 на кінець 2015-го.

Найімовірніший сценарій: усе залиша­ється, як є. Ті декілька професіоналів-­ідеалістів, які прорвалися у владу, не роблять погоди, але забезпечують витік інформації. До них підключаються журналісти. У корупціонерів у верхах з'являється якийсь страх. Починають менше красти – разів у два. Якщо зараз розкрадають 30 відсотків бюджету, буде – 15. Гривня фіксується на рівні 17–18, із послабленням до 22–23 наприкінці року.

Посилення почнеться 2017-го. На додачу США, Німеччина, Євросоюз засилатимуть до нас усе більше консультантів, наглядачів, заступників. Ті хапатимуть за руку казнокрадів і змушуватимуть їх потроху робити правильні речі. Ситуація почне покращуватися років за три. Тоді вийдемо десь на рівень теперішньої Болгарії.

Цього року Україна досягне економічного дна?

– Усе залежить від влади. Правильні реформи мають привести до економічного зростання. Зовнішні обставини сприятливі. Ціни на нафту й газ падають, погода хороша – значить, енергоносіїв споживаємо менше. Україна має величезну підтримку Заходу. Світові інституції готові фінансувати нас необмежено. Такого ніколи не було. З нами починає працювати Європейський інвестиційний банк. Зазвичай це відбувається, коли країну готують до вступу в ЄС. Він щороку може вкладати в нашу інфраструктуру по 3–4 мільярди доларів.

Україну допустили до найбільшого ринку – ЄС. Уже цього року зможемо возити свою продукцію без мита у Штати й Канаду. Це фантастичні умови для зростання, за яких тільки ідіоти вийдуть у мінус. Не було б у нас такого уряду і Нацбанку – гривня вже посилювалася б, а економіка зростала.

Найгірший сценарій, який може трапитись з українською економікою цього року, – дефолт. І це план Путіна. Він означає, що Україна не зможе розрахуватися із зовнішніми і внутрішніми боргами. Як мінімум рік у нас не буде жодного фінансування. Економіка впаде на 7 відсотків. Девальвація гривні становитиме 50–100 відсотків. Інфляція збільшиться до 50 відсотків.

Але в Росії теж розгортається фінансова криза.

– Тут змагання – хто перший збанкрутує. Я робив прогноз для Росії на базі ціни 80 доларів за барель нафти. За таких умов їй до дефолту – 2,5 року. Зараз нафта коштує 60 доларів. Значить, лишився рік, якщо нафта не подорожчає й не будуть зняті санкції.

Порошенко і Яценюк розуміють, що Захід втомлюється від нас?

– Розуміють. Але бояться братися за реформи, бо тоді можуть позбутися своїх посад. Реформи мають робити раби ідей. А зараз при владі раби політичного рейтингу і грошей. Це – фундаментальне протиріччя сучасного українського суспільства.

×