— До карантину працював у магазині побутової техніки. Його закрили, залишився без роботи. Але всього на два дні, — каже 27-річний Сергій Левченко. Живе в польській столиці Варшаві.
— Побачив, що в службу доставки набирають людей. Треба возити продукти, їжу з ресторанів. Перед тим, як допустити до роботи, мені зробили експрес-тест на коронавірус. Працюю з 7:00 до 22:00. За день заробляю до 2 тисяч гривень. Після карантину повернуся на попередню роботу. Я оформлений офіційно, маю отримати частину зарплати. В Польщі живу з дружиною і дочкою. Власниця житла пообіцяла трохи знизити плату за оренду. Але все рівно наші витрати зросли. Дочці купили ляльок, конструктори, книжки. Додому взяли духовку, бо раніше в нас її не було. Також запаслися антисептиками. Маски і рукавички отримую на роботі. Міняю їх кожні пів години. Також видали спеціальний халат і захисний костюм. Одягаю, якщо треба зайти додому до клієнта.
У Польщі закрили заводи, що виготовляли автомобільне обладнання, електроніку, будівельні фірми. Там працювали багато українців.
— Коли завод став, нас усіх вигнали з хостелів. Їх закрили на карантин. Хтось запанікував і поїхав додому. Я знайшов роботу на продуктовому складі, підселився в квартиру до інших заробітчан, — говорить 47-річний Володимир Гурбенко, мешкає в Лодзі.
Найгірша ситуація з заробітчанами в Італії. Там звільнили багатьох доглядальниць.
— Мені роботодавці виплатять повну ставку. Я живу легально в Італії, працювала офіційно. Найменше застраховані жінки, які приїхали від двох до п'яти років тому. Вони не мають права на легальне перебування в країні. З багатьма спілкуюся, то нікого не залишили в біді. Хоча б якісь гроші їм дадуть, — розповідає 57-річна Ольга Телех.
Із Німеччини терміново повернулися робітники, які працювали нелегально по польських відрядженнях. Це була популярна схема серед заробітчан-будівельників. У Чехії українці, які працювали офіційно, отримають допомогу від держави.
— Займаюся ремонтами, маю власну компанію. Звісно, під час карантину їх ніхто не робить. Я подався на державну допомогу. Яку суму виплатять, поки що невідомо. Згодом зможу отримати безвідсотковий кредит на розвиток бізнесу, що теж непогано, — каже 37-річний Віталій Сошенко. Живе у чеській столиці Празі.
Коментарі