четвер, 13 травня 2021 07:50

Старі борги за комуналку треба списати

Автор: ФОТО НАДАВ ЄВГЕНІЙ СОЛОВЙОВ
  Правозахисник Євгеній Соловйов: ”Завдяки субсидіям вдалося законсервувати ситуацію з комунальними боргами”
Правозахисник Євгеній Соловйов: ”Завдяки субсидіям вдалося законсервувати ситуацію з комунальними боргами”

За житлово-комунальні послуги українці на 1 березня заборгували 82,1 млрд грн, повідомляє Держстат. Порівняно з лютим, ця сума зросла на 1,1 млрд.

За газ і його доставку населення винне понад 34 млрд грн. Борг збільшився на 19,3%, порівняно з березнем торік. Заборгованість за тепло й гарячу воду становить понад 27 млрд грн. Зросла на 22,1% за рік. За воду українці не доплатили понад 6 млрд, електрику — близько 8 млрд.

6 квітня набула чинності постанова Міністерства юстиції щодо автоматизованого арешту рахунків боржників по аліментах і комунальних послугах. Якщо особу рішенням суду внесли до Єдиного реєстру боржників, її рахунки в банках арештують. Кошти списуватимуть на погашення заборгованості. Зараз у реєстрі близько 5,5 млн осіб. А з‑поміж майже 70 зареєстрованих в Україні банків до системи виконавчого провадження підключені сім.

— Заборгованість, про яку говорять зараз, — це несплачені кошти за останні 20 років, — каже правозахисник Євгеній Соловйов, 53 роки. Він захищав права споживачів у понад 100 судових справах. — У перші роки незалежності платежі для українців були посильні, комунальна сфера дотувалася державним і місцевими бюджетами. Реальною проблема боргів стала, коли Україна взяла зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом привести тарифи до економічно обґрунтованого рівня.

Існують і маніпуляції зі звітністю. Наприклад, торік комунальних платежів нарахували приблизно на 170 мільярдів. Фактично люди сплатили майже 160. Виходить, підприємства недоотримують менш як 10 відсот­ків грошей. Решта — це борги за попередні роки.

У містах найбільше люди винні за тепло. У селах — за газ.

Чому не платять?

— Тарифи торік зросли на 14 відсотків, за даними Держ­стату. На стільки ж відсотків збільшилися борги, — продовжує Євгеній Соловйов.

Час­тина людей принципово затягує з оплатою. Такий собі мовчазний протест. Але загалом затримання плати — національна традиція. За це ж нічого не буде. В Україні немає реальних механізмів, щоб покарати споживача за неплатежі.

А як же листи з погрозами, суди й колекторські фірми, що вибивають борги?

— Є лише гучні епізоди. Комунальники не здатні системно працювати з боргами. У них ­слабка юридична служба, часто позови подаються абияк. Знаю людину з двома квартирами, за кожною з яких є борг за тепло по 60 тисяч гривень. Каже: "Чекаю, коли подадуть у суд, щоб визнати борги за три роки".

Як налаштовані суди?

— Переважно ухвалюють рішення на користь постачальників. Якщо комунальне підприємство не може довести свої претензії, суд ухвалює рішення — залишити позов без розгляду. Тобто ні нашим ні вашим.

Є думка, що зменшити кількість боргів мала би система субсидій. Чи навпаки — ефект був негативний?

— Завдяки субсидіям вдалося законсервувати ситуацію з боргами. У нас комунальна сфера, по суті, лишається радянською. Споживач не тільки не може обирати, але його ще й зобов'язують отримувати послугу й платити за неї. Це навіть не монополізм, а обкладання даниною. Відносини між споживачами й постачальниками комунальних послуг нерівноправні. Договорів на надання послуг немає — ти з тарифами не згоден, проте платити мусиш. Лічильника на тепло немає, але викласти треба стільки, як встановили тепломережі. У такій ситуації розв'язати проблему боргів неможливо.

Як поводитися, якщо отримав лист із погрозами стосовно заборгованості?

— Від загрозливого листа до реального судового позову — величезна дистанція. Комунальній службі невигідно позиватися стосовно заборгованості, розмір якої менший судового збору. Сьогодні це 2 тисячі гривень.

Буває, людям приписують надумані борги. Наскільки виправдано судитися з комунальним підприємством?

— Неодноразово стикався з маніпуляціями з боку постачальників електрики. Одного місяця показники лічильників зменшувалися. Другого — перевищували норму. Інший приклад — людина купила квартиру, заселилася. Вона не зобов'язана відповідати за борги колишнього власника. А комунальні служби намагаються змусити її заплатити. Є випадки навмисного завищення кількості послуг. Спочатку потрібно вимагати від комунальників зробити перерахунок. Якщо компроміс не знайшли, це має бути зафіксовано в офіційних документах. І тільки після цього звертатися до суду.

Важливо від підприємства отримати документи. Не просто надати квитанції без підпису й печатки, які розсилають. Суд виносить рішення на підставі документів. У них має бути автор, вихідний номер, підпис.

Яка можлива найсуворіша санкція до боржника?

— Арешт житла. Але, за законодавством, це такий складний процес, що в країні зафіксовані поодинокі випадки. Був період, коли перекривали в певній квартирі каналізацію, воду. Для цього створені спеціальні прилади. За моїми підрахунками, більш як половина комунальних боргів мають термін давності понад три роки. Бо комунальні служби не зацікавлені подавати в суд. Вони чекають, коли людина захоче продати квартиру. І тоді вимагатимуть гроші.

Як зменшити заборгованість населення?

— Переглянути методику формування тарифів, посилити контроль за кількістю та якістю послуг. У західних країнах на кожній батареї є регулятор і лічильник. У нас досі тепло в квартирах рахують за квадратними метрами, а не кількістю теплоносія. Високі тарифи не забезпечують ефективної роботи комунальних підприємств, а навпаки — розбещують їх. Навіщо щось міняти в роботі, реформувати? Простіше піти на уклін до Нацкомісії з регулювання комунальних послуг і попросити збільшити тарифи. Сьогодні вони завищені в середньому в 1,5–2 рази. Також потрібно провести нормальну інвентаризацію боргів. Якщо термін понад три роки, вони мають бути списані як сумнівні або безнадійні.

Зараз ви читаєте новину «Старі борги за комуналку треба списати». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі