— Першою клієнткою стала подруга. В її сина алергія. Лікарі заборонили їсти магазинне м'ясо. Порадили купувати тільки домашнє. Якось прийшла до мене. Спитала, чи знаю, в кого можна постійно купувати птицю і кролів. Я сказала, що зможу постачати. Так почався мій бізнес, — розповідає вінничанка 40-річна Ніна Безуглець.
— Подруга купувала дві курки на тиждень. За кілька місяців у мене майже не залишилося птиці. Тоді зрозуміла, що планувати господарство треба правильно. Якщо хочу й далі торгувати. Першу сотню курчат брала на базарі. Потім купила домашній інкубатор. Крім курей, завела качок, гусей, перепілок, кролів. У перший рік витратила 16 тисяч гривень на корми, щеплення. Повезло, що живу в приватному секторі в районі Старого міста. Раніше весь час пиляла чоловіка, що наша хата на краю. Далеко до всього добиратися. А коли завели господарство, то це виявилося плюсом.
Торгую домашнім м'ясом вже чотири роки. Частину замовлень збираю через соціальні мережі. Подруга теж допомагає рекламувати продукцію. Домовилася з магазином дитячого харчування. Почепила там оголошення щодо продажу домашньої птиці. Доставку по Вінниці роблю безкоштовно, якщо замовляють на 500 гривень і більше. Кілограм курятини продаю по 69 гривень. Качка — 100, гуска — 120, кріль — 150 гривень. Домашні яйця пропоную по 25 гривень за десяток. Зараз маю майже сотню клієнтів. Щомісяця заробляю не менш як 12 тисяч гривень. Половину грошей міняю на долари.
Працювати в такому бізнесі складно. Весь час конвеєр. Курчата лупляться, треба слідкувати за кормами, чистотою.
Курники чоловік облаштував самостійно. Найбільша проблема — куди дівати послід. Спочатку вивозили на город. Зараз тримаю сотню курей, то це величезні купи. Домовилася з фермерами, що забиратимуть на добрива. Але до того йшли кілька місяців. Перевіряли, чи не підгодовуємо курей шкідливими добавками, щоб це не вплинуло на рослини.
Оформила статус приватного підприємця. Працюємо родиною. Син розвозить товар, чоловік допомагає бити курей. Недавно придбала машинку для общипування птиці. Раніше все робила вручну. Пальці так болять від того пір'я, що пучок не відчуваю. Також мала постійно ошпарені руки від окропу. Із машинкою легше. Кинув у барабан — і забув. Але трохи недосконало щипає, доробляю після машини. Мрію про ферму, де все буде автоматизоване. Але в таку треба вкласти 40 тисяч доларів.
Мій робочий день починається о шостій ранку. Годую птицю, кролів. Потім готую замовлення. Син починає розвозити з дев'ятої ранку.
Із нових клієнтів беру передоплату, гроші скидають на картку. Бо були випадки, коли забували про замовлення чи відмовлялися від товару, коли привозили. Найчастіше купують курятину. На Різдво, Новий рік беруть качок і гусей. На кролів попит стабільно весь рік. Але не більше трьох штук на місяць.
Ферми відкривають біля великих міст
— Зараз домашнє дуже популярне. Особливо яйця, сири, молочні та м'ясні продукти, — каже консультант із кредитування бізнесу Ігор Новиков, 37 років.
— Протягом останніх трьох років під Києвом відкрилося більш як 500 різних ферм. Хтось вирощує городину, хтось варить сир. І ці всі бізнеси успішні. Щоб відкрити невелику ферму, потрібно вкласти 25–50 тисяч гривень. Перші прибутки власник отримає за рік.
У Фастові є чоловік, який раніше працював програмістом. Потім у нього різко погіршився зір. Лікарі порадили зайнятися роботою, не пов'язаною з комп'ютерами. Він відкрив кролячу ферму. Мав заощадження, ще кредит оформив. Повернув гроші банку за півроку. Вирощує м'ясну породу кролів. Спершу сам возив клієнтам товар. Тепер постачає в столичні супермаркети.
Хороший попит на домашню птицю. Вирощують не лише курей, а й перепілок, голубів, фазанів. Вигідно відкривати такі ферми поблизу великих міст — Київ, Львів, Одеса. Там більше купують продукції. Ферма швидше окупиться.
2 
1
Коментарі