Із січня змінили порядок продажу житла та земельних ділянок. Тепер покупець і продавець звертаються тільки до нотаріуса.
Приносять технічний паспорт, експертну оцінку вартості квартири, паспорти й ідентифікаційні коди. Від руки обоє пишуть заяву про купівлю-продаж. Нотаріус переносить дані в комп'ютер. Реєструє продавця й покупця у Державному реєстрі майнових прав на нерухоме майно. Перевіряє в реєстрі судових рішень. Того ж дня складає угоду купівлі-продажу і відправляє копії документів в Державну реєстраційну службу. Покупцю видає витяг про реєстрацію права власності.
Державні нотаріуси відмовляються оформляти угоди.
— На перевірку документів і введення в електронну базу даних іде півдня. До 2 годин — на те, щоб скласти договір і роз'яснити його покупцю і продавцю. Того ж дня маю відсканувати документи, відвезти справу в Держреєстр. Щоб здати, черги займають із четвертої ранку. Все мушу робити сама, бо секретаря нема. Кожен день у мене 10-15 відвідувачів. Якщо займуся одним таким договором, уся інша робота стане. Наш керівник сказав нам не братися за договори купівлі-продажу, — розповідає Наталія, 41 рік, державний нотаріус, працює в центрі Києва.
Найчастіше до нотаріуса звертаються переоформити спадщину. Теж відмовляє. Чекає роз'яснення Міністерства юстиції про порядок оформлення.
32-річний Володимир Мельник, приватний нотаріус із Києва, у січні оформив дві угоди. За оформлення квартири ціною 500 тис. грн узяв 7 тис. Із них — 1% відрахування в Пенсійний фонд, 760 грн — плата держреєстратору, 119 грн — за реєстрацію, 120 — витяг про реєстрацію. За свою роботу взяв 1 тис. грн.
У січні в Києві оформили 50 угод про купівлю-продаж житла. У Донецьку — 120, підрахувала Рієлторська палата України.
Коментарі
25