— Судилася з банком, щоб дозволили продати дім і погасити борг по кредиту, — каже 33-річна Ірина Лазарєва з Черкас. У червні торік її з трьома дітьми виконавча служба виселила з будинку. Родина заборгувала за іпотечним кредитом понад $100 тис.
Ірина мала віддавати щомісяця тисячу доларів, за умовами договору.
— Курс долара виріс, я втратила роботу. Платити кредит нічим. Написала в банк десяток заяв, а вони ігнорують, щось ждуть. Ми зробили експертну оцінку будинку. Звернулася моя мати, яка там прописана, що хоче викупити дім. Потім я — що хочу викупити будинок. Відповіді нема. Коли будинок продам, все одно буду винна банку. Він нараховує відсотки. Останній раз нам приходив лист про розрахунок, коли долар був по 10 гривень. Зараз він уже 20. Тобто щомісяця маємо віддавати 20 тисяч гривень. А ще нараховують пені, штрафи.
Президент Петро Порошенко не підписав закон про заборону відбирати заставне майно за іпотечними кредитами. Його прийняла наприкінці грудня 2014-го Верховна Рада.
— Він зробив це, бо наполягав МВФ, — каже 49-річний Віктор Несін, голова Рієлторської палати. — Позичальники зараз поставлені в нелюдські умови. Люди сплачують за квартири утричі більше, ніж коли брали кредит. В середньому позичальник несе до банку щомісяця тисячу доларів. 2008 року це було 5 тисяч гривень. Зараз 18–19 тисяч. Бо в державі діють чотири курси — офіційний, комерційний, курс міжбанку й чорний. Кредитні платежі приймають за міжбанківським курсом. Він десь 17 гривень за долар. У банках валюти немає. Люди змушені купувати долари в міняйл по 19–22 гривні. Рішення президента вигідне банкам. Точний відсоток вилучених заставних квартир невідомий. Але зараз банкам невигідно вилучати квартири в позичальників. По-перше, доведеться сплачувати високі комунальні платежі. По-друге, оплачувати судові витрати й роботу юристів. По-третє, треба продавати житло. А продажі нерухомості за останні півроку впали. Квартиру зараз можна продавати сім-дев'ять місяців. Тому боржникам варто активніше схиляти банк до компромісів — кредитних канікул, переведення кредиту у гривні, відстрочки тощо. Фінустанови на це йтимуть. Їм невигідно вилучати житло чи продавати за безцінь борги колекторським компаніям.
Із кредитних квартир не виселятимуть сімей учасників АТО й людей із дітьми до 3 років.
— З практики знаю, що сім'ї військових банки звільняють від сплати відсотків. Щодо малолітніх дітей, то за законом банк має всі підстави виселити сім'ю навіть із 2-місячною дитиною. Проте частіше йдуть на поступки — надають кредитні канікули на рік-півтора.
Валютні кредити треба перевести у гривневі за курсом січня 2014 року. За такий закон депутати проголосували в першому читанні. Відправили його на доопрацювання. На цьому все зупинилося.
— Президент прийняв таке рішення, щоб урятувати банківську систему, — вважає 29-річний Олександр Сєдих, фінансовий директор компанії "Простобанк Консалтинг". — Банки зазнали великих втрат через окупацію Криму й Донбасу. Люди масово забирали депозити. Якщо зараз заборонити вилучати майно боржників, то вони зловживатимуть цим. Відмовлятимуться погашати кредити, бо все одно ж квартиру не заберуть.
Найбільше боржників — у Києві
$3,3 млрд винні банкам українці за кредитні квартири. Найбільше боржників — у столиці.
— Треба прийняти закон про відновлення платоспроможності домогосподарств, — вважає 39-річний Олексій Кущ, радник президента Асоціації українських банків. — Такі є в усіх розвинених країнах. Якщо щомісячний платіж по кредиту перевищує 15 відсотків доходу, бракує грошей на побутові витрати, суд визнає сім'ю неплатоспроможною. Дає на рік кредитні канікули. Забороняє виїжджати за кордон, купувати акції, автомобілі, нерухомість. Цей закон вирішив би багато питань, не лише банківських.
Також експерти пропонують подовжити період кредитування так, аби щомісячний платіж за кредитом був не більше, ніж у січні 2014 року.
3 
1
Коментарі
1