— 1 січня закінчився експеримент із відмовою від державного регулювання цін. Три місяці не контролювали націнки на соціальні продукти. Кабмін досі не визначився: держава далі регулюватиме ціни чи відмовиться від цього, — каже Олексій Дорошенко, 43 роки, директор асоціації постачальників торговельних мереж.
Які висновки можна зробити після експерименту?
— До 1 жовтня минулого року, коли почався експеримент, дорожчала тільки гречка, — каже Олексій Дорошенко. Після скасування регулювання цін картопля зросла в ціні на 18 відсотків, буряк — на 12,5%, морква — на 12. Хліб за зиму подорожчав на гривню. М'ясо до експерименту дешевшало. Потім — навпаки. Найбільше додали в ціні яйця — на 40 відсотків. Але згодом ціни впали. Бо виробники не могли розпродати запасів товару.
Регулювання цін потрібне, чи ні?
— Противники кажуть, що це радянський пережиток. Але цінове регулювання працює в Швейцарії, Японії, Франції, Сполучених Штатах Америки.
В Україні до експерименту діяло обмеження націнки — не більше 15 відсотків. Це було орієнтиром для виробників. Порушення фіксували, але незначні. Найчастіше перевищували на 5 відсотків. Після скасування регулювання націнка зросла до 30 відсотків.
Що таке соціальні продукти?
— Хліб, макарони, рис, гречка, м'ясо, ковбаса варена, молоко, масло вершкове, олія, яйця, цукор, овочі. Повний перелік Кабмін затвердив 1996 року. Цей документ застарів. Його треба оновити. Перелік продуктів скоротити. Чітко зафіксувати, які саме — соціальні. Наприклад, м'ясо на кістці можна продавати з мінімальною націнкою. А вирізку та буженину — дорожче. Є макарони вітчизняного виробництва з м'яких сортів пшениці. Й італійські — з твердих сортів. Звичайний шліфований рис і термічно оброблений. Треба прописати, які з цих продуктів вважаємо соціальними.
Коли варто відмовлятися від державного регулювання цін?
— Цінове регулювання поки що треба залишити. Поріг націнки підняти з 15 до 20 відсотків. Відмовитися від нього можна через два-три роки. Будемо сподіватися, що за цей час зросте купівельна спроможність населення. Зараз ціни на їжу в Україні досягли рівня європейських країн — Румунії, Польщі, Угорщини, країн Балтії. А за розмірами зарплат ми суттєво відстаємо. Візьмемо цукор. Україна його виробляє. Прибалтика — імпортує. В Естонії кілограм коштує в середньому 20,90 гривні, у Литві — 19,80. У нас середня ціна — 20,60. В інших країнах ставлять меншу націнку на товари.
5 
35413
Коментарі