Трьох міліціонерів затримали в Дніпропетровській області. Від фермерів вимагали хабар 15 тис. грн.
Фермери постійно дають хабарі, підтверджує Ігор Волочай, 52 роки. Він має понад 500 га землі. Живе в селищі Побузьке в Голованівському районі Кіровоградської області. Вирощує соняшник, кукурудзу, зернові та цукровий буряк.
— Цього року на всякі подачки в мене пішло десь 50 тисяч гривень, — розповідає фермер. — Доходу мав кілька мільйонів. Точну суму не скажу. Перекупники, продавці насіння і хімікатів, елеватори, чиновники, міліціонери, податківці — усі хочуть нажитися. Купляв цього року протруйники для насіння. Приїхав дядько із фірми: "Оцей засіб хороший, а цей ще кращий. Але дорожчий". Я на рекламу не ведуся. Питаю, чи є генерики. Ці засоби мають такий же хімічний склад, що й патентовані фірмові. Але набагато дешевші. То цей фірмач стребував 500 гривень за те, що порекомендував нормальні дешеві препарати. Зате я заощадив 6 тисяч.
— Я цього року хотів здати зерно кукурудзи на калібровочний завод. Вони записали, що в моєї кукурудзи вологість 22 проценти. А я заміряв своїм вологоміром. Показує 17 процентів. Не став здавати на завод, продав приватникам.
Фермери платять за швидке оформлення довідок в інспекціях — насіннєвій, екологічній, карантинній та із захисту рослин.
— Із тим коньяку випили, тому заплатив — і за 20 хвилин мені виносять готові документи — і на кукурудзу, і на зерно. А як не заплатити, будуть готувати кілька тижнів. Щоб поставили зерну вищий клас, треба віддати 5 тисяч гривень. Це — якщо партія невелика, кілька тисяч тонн. Цього року перекупники гребли фуражне зерно. Я не міг ніяк втямити, нащо їм. Знайомий пояснив, дешеве фуражне зерно по документах переводять у четвертий або й третій клас — і продають дорожче.
Цього року фермер возив в Одеський порт 2 тис. т пшениці.
— Зупиняли менти кілька разів. Чіпляються — що везеш, чиє воно, які є документи? Треба давати їм то 100 гривень, то 50. Один даїшник заявив: "Фермер, значить при дєньгах". Я на його руки дивлюся. Чисті, акуратні. А мої — у мозолях, порепані, болото під нігтями.
— Приїхав в Одесу. Мій одногрупник Саня там робить на фірмі, яка зерно відправляє за кордон. Я йому заплатив 4 тисячі доларів. У Сані особняк в Одесі. Уже друге БМВ розбив. Підшукав мені фірму, яка дає трохи більшу ціну. Ще організував, щоб на митниці мене швидко і без проблем оформили. За півтори доби фірма зі мною й розрахувалася.
— Без своєї людини в порту — ніяк. Продаси врожай задешево. Або приїдеш невчасно. Як запізнишся на завантаження судна-сухогруза, наступного доведеться чекати, може, й два тижні. Значить, треба ще платити за стоянку. Я за рік витратив на всякі подачки 50 тисяч гривень. Зате й заробив більше і мороки не мав. А якщо стояти в усіх чергах, ніколи буде врожай зібрати. Пару років тому в мене й більше йшло на хабарі. Бо не було зв'язків.
За зберігання елеваторові віддають половину зерна
Узимку та навесні ціни на пшеницю найвищі. До того часу зерно треба зберігати на елеваторі.
— Кілька років тому повіз я на елеватор зерно, десь тисячу тонн, — розповідає Ігор Волочай. — Здав до весни. Домовився, що зберігання та сушку оплачу самим зерном. Приїхав навесні. А на елеваторі порахували, що за зберігання ми їм винні все зерно, ще й доплатити маємо. То ми розвернулися й пішли. Так і висить на нас цей борг. Я оце рахував, що за зимове зберігання елеватору треба віддати половину зерна. Це ж здирництво.
Цього року елеватори беруть за приймання зерна від 10 грн/т. За очищення від сміття — від 6 грн/т. За кожну сушку — 20. Зберігання тонни зерна також коштує 20 грн на місяць, вентилювання — від 6 грн.
— Те зерно, може, й не треба сушити, але елеватори вперто нав'язують послуги. Кажуть, що зерно непросушене. А без просушки зберігати відмовляються. Провіюють чи ні, а рахунки виставляють. Тому я продаю все зерно восени.
3 
1
Коментарі