"У гектар землі вкладаємо 1500 гривень"

 

Зранку в п'ятницю, 22 липня, з агрономом господарства "Білий стік" 53-річним Романом Шульганом їдемо зеленою "нивою" в поле. У Волиці та сусідніх селах Сокальського району агрофірма обробляє 2386 га. 797 га засіяли пшеницею. Зерно постачають у Радивилівський комбінат хлібопродуктів на Рівненщині.

— Третину збіжжя вже зібрали, — каже Шульган. — Урожай цього року хороший. Погода не дуже сприяла — у червні і спека була, і дощі затяжні. Багато фермерів жаліються на якість зерна. Але наша пшениця вистояла, бо ми і сорти хороші підібрали, і міндобрив не пожаліли. У гектар землі вкладаємо близько 1500 гривень. Он яка пшеничка — висока, колоски повні, — показує рукою на лан із німецьким сортом Торілт. — Вітчизняні Миронівську 65, Комплімент і Поліську 90 вже майже зібрали. Гектар дав більше як 50 центнерів.

У полі стоять український комбайн "лан", російський "дон" та німецькі "масей ферджісон" і "джон дір".

— Лишаємо техніку на ніч у полі, щоб на паливі зекономити. Солярка все дорожчає. Торік була по 6,5 гривні за літр. А сьогодні вже 9,4.

Роман Петрович зриває один колосок. Вибирає кілька зернин, кладе на зуб.

— Тверде, будемо молотити. Хлопці, до роботи, — гукає комбайнерів.

О 10.00 комбайни виходять у поле. У червоному "масеї" їде Степан Кручкевич, 29 років.

— Нині без дощу, то, певно, до півночі будемо молотити, — каже. — Для жнив суху погоду треба. Зараз зерно в колосках сухе, але вологість соломи висока. Це велике навантаження на комбайн. Вологу солому важче скосити, вона забивається всередині решета.

У кабіні спекотно. Степан п'є мінеральну воду, пригощає крекером.

— Директор особисто приїхав до мене додому, на роботу просив, — усміхається. Степан Кручкевич — інженер, закінчив аграрний університет. — Я тут практику проходив. З одногрупником склали комбайн із старих запчастин і молотили. Зараз комбайнера з досвідом тяжко найти. Хлопці після училища трактора в очі не бачили.

Наша зарплата залежить від намолоту. Хто на "джон дірі" та "масею" — має по 7,5 гривні за тонну, якщо виробляє вище норми. Норма для них — 70 тонн на день. На "лані" мають 9 гривень після 50 тонн. Якщо є якісь поломки, ремонтуємо за свій кошт.

Цього року на полях Львівщини ранніми зерновими засіяли 215 тис. га. Уже встигли скосити 54 тис. Середня врожайність по області вища, як торік — 34,6 ц/га. Найбільше вродило в Золочівському, Бузькому, Мостиському та Жидачівському районах.

— Одна проблема цього року — погана якість зерна. Через дощі із нього вимивається клітковина. Якщо за нормою вона має становити 18 відсотків, то зараз є 13–15. Таке зерно втрачає товарний вигляд, — розповідає Михайло Кучеренко, 56 років, із обласного управління агропромислового розвитку. — Якщо найближчими днями ще й збережеться висока температура повітря, зерно почне проростати на колосках і буде ще гірше. На багатьох полях зернові вилягли. Комбайнери змушені залучати додаткову техніку — стеблопідйомники.

Із пальним проблем немає, запевняє чиновник. Багато фермерів укладають угоди з нафтооператорами та заправляються на АЗС за дрібногуртовими цінами. Дизпаливо беруть за ціною 8,6 грн, бензин — по 9 грн. Збувають зерно переважно в Аграрний фонд. Хороше цього року коштуватиме 1500 грн/т, нижчої якості — 1350.

— Хто торік уклав угоду з Аграрним фондом, уже на весні отримали авансом кошти на посівну і нову техніку, — каже Кучеренко.

Завдяки хорошій урожайності, попри невисоку якість зерна, ціна на хліб не зміниться. Може зрости на 2–3%, не більше.

×