Кафедрі анатомії медуніверситету цього року виповнюється півстоліття. Музей людського тіла почали створювати на початку 70-х. Маємо рідкісні експонати, — каже завідувач кафедри анатомії Тернопільського медуніверситету ім. Горбачевського професор Ярослав Федонюк, 67 років.
Професор підходить до одної з вітрин:
— Ось у людини серце з правого боку. А ось — двокамерне, як у птахів. Ця людина жила колись у Тернополі. Тут нирки, які зрослися внизу й утворилася одна підковоподібна. Є вроджене опущення нирки: одна на місці, а друга набагато нижче. Таке трапляється внаслідок раптового схуднення. Бо під час голодування чи дієт втрачається в першу чергу внутрішній жир. Варто підняти щось важке, як нирка вислизає зі свого місця.
Інтер"єр музую тут витриманий у стилі давнини. Стіни прикрашені ліпниною та репродукціями картин Рафаеля, Рембрандта на медичну тематику. За словами завідувача, це не випадково. Анатомія — найдавніша наука, тож і оформлення має бути відповідним.
За радянських часів людськими органами медзаклади забезпечували лікарні та морги. Нині використовувати частини тіла померлих можна з дозволу їхніх родичів.
— Найцінніший експонат, — усміхається професор, показуючи на чоловічий статевий орган. — Жартую! Він дуже великий — десь до 20 сантиметрів. Колись у нас завкафедрою був професор Денисов. То знайомі медики при зустрічі казали: "Треба зайти до Денисова, подивитися на його член". Мали на увазі, звичайно, експонат.
У музеї можна побачити внутрішньоутробні стадії розвитку людини. Є немовлята з фізичними вадами: сіамські близнюки, двоголовий плід, з трубчастим носом, шістьма пальцями.
— Маємо серію поперечних пироговських розтинів. А знаєте, як Пирогов винайшов цей спосіб? — професор поправляє окуляри. — Якось він попросив підготувати йому фізичне тіло для розтину. А помічники забули його розморозити. Поклали на стіл. Шматок руки відірваний, зате добре видно було кожен м"яз, кожна кістка, судина. Тоді він вигукнув: "Еврика!", і почав описувати їхнє розташування.
Щороку викладачі запрошують священика освятити кафедру.
— Може, у цих стінах і витає дух смерті, — озирається професор. — Але тут панує смерть заради життя.
8 
35413
Коментарі