пʼятниця, 22 серпня 2008 07:04

Мінеральна вода за останні десять років змінила смак

Автор: фото: Сніжана РУСИН
  Біля бювету із мінеральною водою в селі Поляна Свалявського району завжди повно людей. Сюди заїжджають туристи з усіх областей України. Набирають по 50–100 літрів мінералки
Біля бювету із мінеральною водою в селі Поляна Свалявського району завжди повно людей. Сюди заїжджають туристи з усіх областей України. Набирають по 50–100 літрів мінералки

Деякі закарпатські мінеральні джерела можуть зміліти. Проблеми почали виникати після того, як на одному родовищі стали з"являтися до 10 власників, а навколишню територію почали забудовувати житловими будинками.

На Закарпатті діють 17 родовищ мінеральних вод. Тут зосереджено близько 66% родовищ вуглекислих мінвод України. Є майже всі типи мінвод, які тільки існують у природі. Сьогодні мінералка витікає із 360 різних за хімічним складом і температурою мінеральних джерел, загальний вихід яких — 10 тис. куб. м на добу.

Біди почалися ще в 90-х роках, коли після розпаду Радянського Союзу родовища мінеральних вод розділили між приватниками.

— Більшість їх використовуються нераціонально, — скаржиться Віра Туряниця, 52 роки, із територіального управління Держгірпромнагляду. — Через складні економічні умови підприємці недбало ставилися до використання надр. Раніше одне відкрите родовище експлуатував один користувач, який ніс за нього відповідальність і регулярно проводив дослідження. Сьогодні на одне родовище видається по три-чотири, а то й більше ліцензій. Наприклад, на родовище, що містить десять свердловин, може бути видано стільки ж ліцензій. Воно отримує десятьох господарів, кожен з яких веде лише йому вигідну політику користувача.

Голубинське родовище мінвод у Свалявському районі експлуатують чотири різні за формою власності користувачі: відкрите акціонерне товариство "Свалявські мінеральні води", закрите — "Кришталеве джерело", дочірнє — "Санаторій "Квітка полонини" й товариство з обмеженою відповідальністю "Маргіт".

— На цьому родовищі навіть не визначено генерального користувача, — каже Віра Туряниця.

Ще одною проблемою мінеральних джерел стала хаотична забудова в межах їхніх санітарних зон.

— Це стосується того ж Голубинського родовища, — веде далі жінка. — Там з"явилося п"ять забудов, не пов"язаних із видобуванням мінеральної води. Житлові будинки, бази відпочинку. Матеріали по чотирьох будівництвах уже не раз направлялися в органи виконавчої влади, прокуратуру. Їх навіть передали до суду, але справа не зрушилася із місця.

— Та найбільшою проблемою Голубинського є не стільки хаотична забудова, як відсутність каналізації в новобудовах, — скаржиться головний інженер товариства "Маргіт" Тиберій Куля, 49 років. — Тому нечистоти всмоктуються в ґрунт. І не виключено, що в подальшому це не впливатиме на якість мінеральної води.

Щось подібне відбувається на Хустщині. У селі Шаян, де зосереджені мінеральні джерела, на межі 1-ї зони суворого режиму свердловини N4-к також ведеться будівництво приватного будинку без погодження із відповідними державними органами.

— А в товаристві "Гірська Тиса" взагалі не мають спеціального дозволу на користування надрами Гірсько-Тисянського родовища мінеральних вод, — каже Туряниця. — Родовище використовують без належного гідро-режимного контролю. А це може призвести до його втрати.

Жителі курортних селищ скаржаться, що мінеральна вода за останні десять років змінила свій смак.

— Набираю воду із бювета останні 20 років, — розповідає Василь Кобулей, 55 років, із села Поляна Свалявського району. — П"ять років тому мінералка мала ліпший смак. Набрав трилітрову банку вранці й до чотирьох-п"ять днів вона не мінялася, була сильногазована. Тепер із ранку до вечора простоїть — і перетворюється на прісну. Немає тої газованості, — скаржиться. — А все тому, що багато викачують з-під землі — вода не встигає відновлювати свій хімічний склад. Буває, на вихідних завод мінвод не працює, й вода аж оживає — настільки мінералізована.

У Держгірпромнагляді кажуть, що вирішити проблему можна, тільки прийнявши закон про мінерально-лікувальні ресурси.

— Такий закон визначив би всі особливості мінерально-лікувального комплексу, — каже Туряниця. — Ставити однакові вимоги як до підприємств гірничорудної, нафтогазової та вугільної промисловості, так і до мінерально-лікувального комплексу — не можна. У останнього має бути особливий статус.

Родовища не можна виснажувати

— Місце зародження мінеральної води залежить від опадів, сухої погоди та режиму відбору води, — каже науковець із Ужгорода, професор медичних наук Михайло Торохтін, 82 роки. — Якщо з нетрів викачувати більше води, ніж це дозволено за нормою, то мінералка безумовно зміниться. Насамперед змінюється її хімічний склад та смакові властивості.
До 1994 року, доки я проводив дослідження в складі науково-практичного об"єднання "Реабілітація", не було помічено жодних змін у закарпатських мінеральних водах. Із середини 1990-х, відколи її більше викачують, певною мірою змінився склад. Це показують дослідження. Якщо родовища будуть нерозумно використовувати, це загрожує зміною температури води, її складу, смакових властивостей, кількості.

Зараз ви читаєте новину «Мінеральна вода за останні десять років змінила смак». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі