У суботу у Львові відкрили пам"ятник голові Організації українських націоналістів Степанові Бандері. На площу перед пам"ятником прийшло близько 10 тис. львів"ян.
— Ми є бандерівці й гордимося цим ім"ям, — заявляє з-під постаменту голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник, 59 років. Він називає пам"ятник народною будовою.
— Кожне село області надало кошти. Крім того, отримали кошти з Харкова, Донецька, Херсона.
— Мій брат жив у еміграції в Голландії, особисто зустрічався з провідником. Удома тримаю лист Бандери до брата, — розповідає "ГПУ" 82-річна Марія Петрощук-Кушпета з Сокаля. — Сама я в ОУН з сімнадцяти років. У 1944-му мене арештували і відправили спершу до Воркути, потім до Мордовії.
За бронзовою скульптурою височать чотири двадцятиметрові колони. До 1 січня 2009 року, коли святкуватимуть 100-річчя від дня народження Бандери, на їхньому місці хочуть звести велику тріумфальну арку. Поки колони закрили синьо-жовтими й червоно-чорними полотнами.
На відкриття пам"ятника приїхали родичі Бандери з Львівщини та Івано-Франківщини.
— Моя бабця Володимира, рідна сестра Степана Бандери, мала шість дітей, п"ятнадцять онуків і двадцять шість правнуків, — розповідає 39-річна Марія Запісовська з села Волсвин Сокальського району. — На відкритті навіть не поцікавилися, чи є тут якась родина. Запросили тільки рідну сестру Бандери Оксану зі Стрия. У Києві живе рідний онук провідника ОУН, його також звати Степан Бандера.
Пані Марія розповідає, що родичі ще не були на могилі Бандери в Мюнхені.
8 
35413
Коментарі