Фінська шкільна освіта вважається однією із найкращих у світі. Яким чином країні вдалося досягти такого рівня підготовки учнів розповідає Пасе Сахлберг, 52 роки, генеральний директор Центру міжнародної мобільності та співробітництва у Фінляндії. Центр займається виконанням програм ЄС в галузі освіти і підготовки кадрів.
У чому полягає фінська шкільна освіта?
Держава стовідсотково фінансує школи та інші рівні освіти. Освіта складається з декількох ступенів. Це рік дошкільної освіти для шестирічок. Він не є обов'язковим, але навчаються 98 відсотків дошколят. Потім дев'ять років обов'язкової основної школи, яку ми називаємо перускоулу. Їх кількість у Фінляндії становить близько 3,5 тисяч. З 16 років учні можуть закінчити формальну освіту. Утім лише 5 відсотків із них не продовжують вчитися. Є два варіанти продовження середньої освіти: загальна освіта та професійні школи.
Вони однаково популярні у фінської молоді. І, нарешті, вища освіта. У нас є 16 академічних університетів, 24 політехнічних.
Приватних платних шкіл у Фінляндії немає. Утім, є близько 80 незалежних закладів, які мають свої власні керівні органи. Це школи лікувальної педагогіки, релігійні, мовні школи.
Фінляндія витрачає на освіту всіх рівнів трохи менше шести відсотків від ВВП.
Фінансування лягає на державний і місцеві бюджети приблизно порівну.
Зараз видатки на освіту різко скорочуються. На практиці це призведе до закриття навчальних закладів в малонаселених частинах країни.
В чому особливість фінських шкіл у порівнянні з іншими європейськими?
Ми маємо три важливі пріоритети.
По-перше, ми послідовно втілюємо реформу освіти з початку 1970 років. Основна ідея реформи - доступ до якісної освіти всіх громадян, незалежно від місця проживання і статків.
По-друге, ключову роль в системі освіти грають вчителі. Якщо в інших країнах спочатку отримують ступені магістрів, а потім вчать, то у Фінляндії навпаки. Починають працювати, далі здобувають наукові ступені і з кожним роком все більше удосконалюються свої професійні якості.
По-третє, у Фінляндія створила комплексний і систематичний підхід до лікування дітей з особливими потребами. Всі діти у віці з 2,5 до 6 років проходять медичне обстеження. У разі виявлення хвороби, які заважатимуть навчанню, негайно лікуються. У школах також багато спеціальних програм для хворих дітей. У минулому навчальному році близько третини учнів вчилися за особливими педагогічними програмами.
Як уникаєте втоми дітей через завантаженість?
Намагаємося утримувати баланс між академічними і практичним навчанням. Час розподіляється досить рівномірно, особливо в молодших класах. Ранні роки навчання будується у формі гри, немає жорсткої теоретичної програми. Всі учні повинні вивчати музику, мистецтво, ремесла і домашнє господарства. В старших класах середньої школи є персональні програми досліджень. Кожен сам обирає скільки часу він хоче витрачати на школу, а скільки на самостійну роботу.
У Фінляндії навчальні дні коротші, ніж у більшості інших європейських країн. У перших трьох класах учні мають близько чотирьох 45-хвилинних уроків на день. У сьомих-дев'ятих класах - зазвичай п'ять-шість уроків на день. Навантаження на учнів достатньо мале. Фінські діти мають менше домашнього завдання.
Як реформувалася фінська освіта за останні 10 років?
Фінляндія не має традиції частого реформування освіти. Є деякі зміни навчальної програми кожні десять років. Останній перегляд національної навчальної програми був зроблений в 2004 році.
Можливо, найбільш значною реформою було введення освіти для дітей з особливими потребами.
Що ви знаєте про українську освіту? Які поради можете нам дати?
Я декілька раз був в Україні. Спершу працював над проектом ЄС з розвитку професійно-технічних училищ нових незалежних держав у 1990 році. Потім робив у Європейському фонді освіти в Україні. Тому трохи орієнтуюся в освітній ситуації України.
По-перше, вам слід бути справедливішими у питанні фінансування шкіл. Потрібно налаштувати викладання так, щоб задовольнити потреби кожної дитини. Ви маєте робити акцент на навички і знанням, необхідні у 21 столітті.
А от стандартизація шкіл, конкурси на кращу школу часто ставлять під загрозу зусилля зі створення рівної системи освіти для всіх.
По-друге, Україна має розробити системну освітню реформу. Вона міститиме чіткі бачення майбутнього освіти. Ситуація вимагає більш тісної співпраці зі світовими експертами та установами, які успішно проводили освітні реформи у своїх країнах. В українській освіті останнім часом було не так багато суттєвих змін. І усі вони були радше викликані політикою, ніж досвідом і глибоким розумінням освіти. Це характерна ознака усіх пострадянських країн.
По-третє, я думаю, що українські викладачі потребують безперервної професійної підтримки в своїй роботі. Міжнародний досвід показує, що неможливо побудувати освітню систему світового класу без залучення у професію молодих людей. Українських вчителів я вважаю відданими своїй справі людьми. Але вони мають прагнути побудувати кар'єру у своїй сфері. В Україні цього немає.
Я також переконаний, що найважливішою в підвищенні якості освіти є школа, а не політики і адміністрації. Слід інвестувати у школи і вчителів більше. Так відбулося у Фінляндії, Сингапурі, Південній Кореї. Україна має добру культуру і традиції шкільної освіти. Тут є хороші засади налагодження системи допомоги і підтримки вчителів.
1 
79692
Коментарі
2