180 років тому цього дня у Петербурзі вийшло перше видання "Кобзаря" Тараса Шевченка. Після виходу збірки його почали називати Кобзарем.
!["Кобзар" 1840 року Тараса Шевченка: 180 років перше видання піддали жорсткій цензурі](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/962/962318_1_w_590_lq.jpg?v=0)
Видання побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. "Кобзар" надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса.
Останній приписував собі славу відкриття Шевченка-поета, оповідаючи, як замовив молодому і талановитому художнику свій портрет. І одного разу, коли Тарас Шевченко на хвилинку відлучився, знудьгований поміщик підняв із підлоги аркуш паперу з віршами. Прочитане вразило. Тарас Шевченко дістав із-під ліжка коробку, в якій зберігав свої твори, а Петро Мартос негайно відніс їх до Євгена Гребінки, пише uinp.
Насправді Шевченко ще в 1838-му віддав Євгену Гребінці п'ять своїх поезій для публікації в альманасі "Ластівка" (його видали лише в 1841-му), і той перебував у захваті від творчості Тараса.
До "Кобзаря" увійшли 8 поезій: "Перебендя", "Катерина", "Тополя", "Думка" ("Нащо мені чорні брови"), "До Основ'яненка", "Іван Підкова", "Тарасова ніч" та "Думи мої, думи, лихо мені з вами".
Книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері тиражем 1000 примірників. На початку книгу прикрашав офорт за малюнком Василя Штернберга "Кобзар із поводирем".
Існує два варіанти видання: з кількістю сторінок 106 та 116. Це пов'язано з тим, що перший наклад вийшов практично не цензурований, а після шаленого розголосу, який отримав "Кобзар" своїм антиімперським спрямуванням, його було піддано більш жорсткій цензурі і всі подальші примірники були адруковані з купюрами. Припускають, що це зробив сам Мартос, злякавшись санкцій.
Книга швидко розійшлася (згідно газетних оголошень, продавалася по карбованцю сріблом за примірник), виторг Петра Мартоса склав приблизно 400 карбованців сріблом.
!["Кобзар" 1840 року Тараса Шевченка: 180 років перше видання піддали жорсткій цензурі](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/962/962318_2_w_590_lq.jpg?v=0)
"Багато праці коштувало мені умовити Шевченка", – згадував Мартос. Натомість Михайло Лазаревський наводив слова поета: "Шевченко розповідав мені, що перше видання вийшло майже проти його волі й що при розрахунках із видавцем він одержав непомірно малу вигоду".
"Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову", – писав Іван Франко.
Арешт і заслання поета в 1847-му спричинили заборону й вилучення "Кобзаря" з книгосховищ, через що видання стало рідкісним ще в ті часи.
Насьогодні у світі збереглося лише кілька примірників книги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Леонід Калитко серед сміття знайшов "Кобзар" 1884 року
Друге видання побачило світ у 1844-му, третє – в 1860-му. Вони доповнювалися новими творами, відтак "Кобзар" став головною книгою Тараса Шевченка.
Під час війни Леонід Калитко знайшов це видання серед сміття, коли його бригада визволяла села Полтавщини. У серпні 1943-го підійшли до спалених Шишаків.
Збірка з написом "Т. Шевченко. Кобзар" має пожовклі сторінки. Деякі підклеєні папером. Книжка видана в Санкт-Петербурзі 1884 року. На першій сторінці фото Тараса Шевченка та печатка із підписом старослов"янською: "Продаёться въ книжныхъ магазинахъ в КиевЪ- и ОдессЪ-".
"Це видання не проходило цензури. Що написав Шевченко, те й видали", - казав у 2008 році в інтерв'ю Gazeta.ua Леонід Григорович.
Кишенькове видання "Кобзаря" Тараса Шевченка видали у Женеві 10 березня 1878-го, на роковини смерті поета. Кошти зібрали та передали до Швейцарії члени київської Старої громади.
Наклад у 1 тис. примірників забезпечила женевська друкарня вченого Михайла Драгоманова. Видання мало мініатюрний формат - 85х55 мм. Він збігався з розмірами упаковки цигаркового паперу фірми Awadi, що давало змогу легко ховати книжку серед цигарок.
Коментарі