Юрист з Луганська 43-річна Оксана Рибіна виїхала з міста з сином Олександром Мангушем місяць тому. Хлопця, який був активістом луганського майдану, 12 червня викрали і побили сепаратисти. Під заставу власної квартири жінці вдалося викупити сина за 60 тисяч доларів. Зараз у Луганську залишилися тільки ті мешканці, які прив'язані до роботи. Бояться виїхати, бо начальники погрожують їм звільненням, - каже жінка.
- У місті працюють кілька організацій, які змушують співробітників виходити на роботу. Там постійно стріляють. Невідомо, куди куля попаде. Але, наприклад, Міграційна служба змушує співробітників щодня виходити на роботу незважаючи на те, що ця будівля зайнята бойовиками. Співробітниці - самі жінки, вони беззбройні. Мені подзвонила дочка однієї зі співробітниць Міграційної служби, каже - мама плаче, боїться страшенно, але змушена ходити на роботу. При тому, що всі керівники установ завбачливо виїхали в безпечні місця. Вони покинули весь особовий склад, всіх мирних громадян. Але вони повинні були віддавати адекватні вказівки своїм співробітникам. Люди змушені виходити на роботу під кулями, бо їхня робота - єдине джерело існування.
Які саме установи працюють?
Лікарні, Міграційна служба, мерія. Я особисто не раз зверталася до мера Сергія Кравченка, щоб він відпустив з роботи жінок хоча б, - вони в парку квіти висаджують. Так ні. В мерії витрачають бюджетні гроші, гроші територіальної громади, у той час, коли місто обстрілюють. Казала їм: побережіть гроші, потім же треба буде місто відбудовувати після цих бандитів. У той час, як люди про око висаджують квіточки, владці міста бюджет спустошують.
Лікарні працюють. Але за тих умов повинні бути військові шпиталі, там повинні бути озброєні люди. Школи також працювали до останнього. Луганчан просто покинули і знищують.
Чому люди не виїздять попри все?
Психіка навіть дуже сильної людини під обстрілом і внаслідок тривалого впливу страху руйнується. Навіть я не могла наважитися поїхати, поки не викрали сина. Поїхала з міста з однією сумкою, без документів, в одній сукні. Якщо людина постійно знаходиться в страху, вона поступово до нього адаптується. Він стає своєрідною зоною комфорту. Вона в кожної людини своя. Там немає українського телебачення і газет, люди не знають, що їх чекає.
Нагадаємо, днями внаслідок пошкодження центральної електропідстанції, Луганськ залишився без електроенергії і води. Єдиним засобом зв'язку у місті залишилося радіо-ФМ.
3 
79692
Коментарі
1