У Києві княжої доби розмовною була українська мова. Це доводять давні графіті у столичному Софійському соборі.
В основі цих написів - церковнослов'янська мова. Але писали їх люди, які не завжди добре володіли нею. Замість літературної мови вони вживали розмовну,
передає "Радіо Свобода".
Особливості тогочасної розмовної мови свідчать, що це була саме українська. Вона мала кличний відмінок у звертаннях (Пантелеймоне, Софіє, Онуфріє).
Чоловічі імена мали закінчення на -о (Марко, Михалько, Дмитро) та в давальному відмінку на -ові, -еві (Василеві, Павлові, Борисові).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Київ завжди розмовляв українською, поки не прийшли москалі"
Ім'я Володимир писали лише через -оло-.
У своїх працях про це пишуть українські мовознавці Кримський, Максимович, Житецький, Шевельов, Шахматов.
В документах ЦРУ вказано, що у 1950-х 80% жителів Києва говорило українською. 20% російською та іншими мовами СРСР.
Коментарі