1971 року у Львові відкрили музей народної архітектури та побуту під відкритим небом Шевченківський гай. Він побудований за принципом етнографічних районів Західної України. Тут розміщуються сільські хати з Полісся, Волині, Львівщини, Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини і Закарпаття. Зараз в "Шевченківському гаю" понад 120 пам'яток народної архітектури. Багато будівель можна подивитися не тільки зовні, але і зсередини.
На територію гаю експонати звозили по частинах, починаючи від фундаментів, розібраних підлог і стель, закінчуючи дрібними домашніми пожитками минулих років. Будинки і церкви, стодоли, криниці і стайні - все, що становило український побут минулих століть.
На початку музею розташовані хати із Старосамбірського, Турківського та Сколівського районів. Дерев'яна хата сільського старости Федора Барни перевезена на територію музею в 1910 році з села Тухолька Сколівського району. Всі стіни в будинках робилися по методу зрубів, тоді всі будинки будувалися без цвяхів. На Бойківщині було прийнято робити дах втричі візуально більшого розміру за увесь будинок. Чим вище робив свій дах господар, тим солідним і заможним він вважався серед односельчан.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Свіржському замку у радянські часи була школа трактористів
Друга експозиція - так само бойківська хата, це сільський будинок з села Ор'явчик, збудований в 1792 році. Особливістю домашнього будівництва цього регіону було те, що кладка під кімнатою, яка будувалася між коморою і сіньми залишалася земляною або глиняною, аби влітку було прохолодно. На початку 18 століття піч у сільській хаті одночасно служила ліжком для бабусі та онуків. Посеред кімнати - стіл з скринею всередині, де зберігали готові продукти, адже холод від підлоги не давав їм зіпсуватись. По стінах йшли лавки, де в ряд спали діти. Традиційно в кімнаті було одне єдине ліжко для матері і батька. Колиска для малюків вішалася в ногах від ліжка.
Хата села Лебахори Турківського району, побудована в 1812 році. Це приклад будинку, де жила велика родина - до 15 осіб. Будівля має характерну високу стелю, а також своєрідну веранду, з різьбленими підпірками і поручнями,
Своєю красою виділяється у музеї Миколаївська церква 1763 року з села Кривки Турківського району. Церква діюча і в ній правлять службу. Всього в цьому музеї під відкритим небом шість храмів. У глибині Шевченківського гаю є фабрика з виготовлення олії, побудована в 1811 році. Всередині є два преси: один, зафіксований на підлозі, а другий - підвішений до стелі.
В центрі музею розташована сільська школа, перевезена з села Бузовісько Старосамбірського району. Побудована в 1880 році, вона ділиться на дві частини. По лівій стороні розташувався сам клас з десятком парт, а по правій - кімната вчителя. Сам учитель був дуже шанованою особою в селі. Його утримували на кошти громади.
Серед пам'ятників народного побуту та архітектури Шевченківського гаю можна побачити справжній водяний млин з великими жорнами, які працювали від сили потоку гірської річки.
4 
35413
Коментарі