Загинула українська командирка

Український повстанський отаман 16-річна Олександра Соколовська – Маруся, загинула 6 листопада 1919 року. Про це свідчив непідтверджений некролог, згаданий письменником Климом Поліщуком.

Дівчина народилася 14 грудня 1902 року в селі Горбулів - тепер Черняхівського району Житомирської області. Після завершення неповного курсу навчання працювала вчителькою у місцевій гімназії. Тоді ж в Російській імперії вибухнула революція, а в Україні розпочалися національно-визвольні змагання. Наприкінці 1917 року на країну посунули більшовики.

Із ними на Правобережжі боролася уся родина жінки. Спершу загинули батько та молодший брат Олекса. З 1919 року Маруся служила зв'язковою у повстанському загоні брата Дмитра. Бійці підтримували армії УНР і ЗУНР під час серпневого наступу на Київ. Тоді ж Дмитра застрелив зрадник, якому більшовицькі агітатори пообіцяли грошову винагороду.

Командування загоном перейшло до брата Василя. Повстанці приєднались до І-го корпусу Української Галицької армії. Брали участь у боях за Житомир і Брусилів. Незабаром нового командира також підстрелили свої.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як українські війська складали присягу 1919-го - архів виклав фото в мережу

Ще один брат Степан служив польовим священником та не міг перебрати на себе командування. Тоді повстанці, вірні родині Соколовських, обрали за отамана Олександру. За легендами, ритуал посвячення дівчина пройшла в рідному селищі на вершині капища Дівич-гора. Тоді ж взяла псевдонім Маруся.

Під її керівництвом загін зріс до тисячі вояків. Мали на озброєнні кулемети та гармати. Наприкінці року, окрім більшовиків, змушені були воювати і з білогвардійцями. Маруся із частиною загону пішла на "червоних" у Фастові, а решту відправила на "білих" під Мотовилівку. Під час штурму останньої загін потрапив в оточення, з якого ледь вдалося вирватися.

Достеменно невідомо, як саме і коли загинула отаманша Маруся. За спогадами її знайомого Клима Поліщука, дівчину застрелив колишній ад'ютант та зрадник Найда. За іншою версією, її загін зазнав поразки від Червоної армії, а її саму закатували. Існує і припущення, що важкопоранену Марусю переправили в Румунію, де лікувалася. Потім повернулась в Україну, де воювала до 1920-го чи навіть до завершення визвольних змагань. Загинула чи емігрувала до Канади.

×