У польську армію пішли служити 120 тис. українців

1 вересня 1939 року о 4:45 нацистська Німеччина без оголошення війни напала на Польщу. Розпочалася Друга світова війна.

Адольф Гітлер готував напад на сусідню країну ще 26 серпня. А щоб створити слушний привід для наступу, військовим наказали провести низку прикордонних провокацій. Однак за добу до того Польща уклала воєнний союз із Великою Британією, що зірвало плани та змусило перенести дату наступу.

Деякі історики переконані, що швидкому відновленню планів Гітлера сприяла пряма підтримка Йосипа Сталіна. Із СРСР Німеччину зв'язував договір про ненапад, відомий як Пакт Молотова – Ріббентропа. Таємний протокол містив пункти про поділ сфер впливу в Європі, тому початок війни для СРСР був також вигідний.

Вторгнення 1 вересня здійснювали за планом "Вайс", розробку якого завершили до літа 1939-го. Вермахт атакував Польщу не лише на всьому німецько-польському кордоні, а й із території Моравії та Словаччини. Німецькі кораблі атакували польську військово-морську базу Вестерплатте у вільному місті Данциґу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Муляє очі проросійським елементам" – у столиці порізали виставку про Другу світову

Того дня війна розпочалася не лише для поляків, а й для українців. Німецька авіація почала бомбардування аеродромів, важливих об'єктів і міст. Перші німецькі бомби впали на залізницю Львова, запалав вокзал, товарна станція, станції Клепарів і Підзамче. Водночас німецькі бомби впали на Луцьк і Тернопіль.

3 вересня 1939-го Велика Британія та Франція оголосила війну Німеччині. Але реально допомогти атакованій країні вони не могли.

17 вересня наступ на Польщу як союзник Третього Рейху розпочав Радянський Союз. Перед тим польському послу в СРСР Гжибовському вручили ноту, в якій ішлося, що Польська держава та уряд фактично перестали існувати, а тому всі договори між Польщею та СРСР припиняють діяти. Польщу назвали зручним полем для всіляких несподіванок, що можуть створити загрозу для СРСР. Введення військ аргументували необхідністю "захистити" життя та майно українців і білорусів.

У ніч на 18 вересня президент Польщі Ігнацій Мосцицький, верховний головнокомандувач Едвард Ридз-Смігли та урядовці перейшли польсько-румунський кордон у Кутах. Пізніше посаду президента Польщі запропонували голові Всесвітнього союзу поляків за кордоном Владиславу Рачкевичу, який на той час перебував у Парижі. Там створили уряд Польщі у вигнанні.

Попри відчайдушний спротив польські сили були фактично повністю розбиті. 20 вересня про капітуляцію Центрального фронту оголосив польський генерал Тадеуш Піскор. У польській армії воювали 120 тис. українців. За перший місяць бойових дій загинули до 8 тис. У німецькому полоні опинилося майже 60 тис., а в радянському – 20 тис.

27 вересня впала Варшава, а 28 вересня – фортеця Модлин. Того ж дня Третій Рейх і СРСР уклали Договір про дружбу й кордон. 1 жовтня капітулювала балтійська військово-морська база Гель. Територія Польщі опинилася під управлінням німецької воєнної адміністрації. Остання передасть владу цивільній наприкінці жовтня. Окупація Польщі завершиться. Однак війна лише розпочнеться.

×