пʼятниця, 20 квітня 2012 11:38

У Константинополі княгиню Ольгу розважала дружина імператора - Толочко

Доктор історичних наук Олексій Толочко жартує, що колекціонує історичні міфи про українське середньовіччя. Деякі з них виникли нещодавно, інші мають давнє коріння й міцно осіли на сторінках шкільних підручників та хрестоматій. Одна з таких історій — життя княгині Ольги.

Є багато теорій про те, звідки походить Ігорева дружина і наступна княгиня Ольга і як вони зустрілися. Ви як вважаєте?

У пізніх літописах є така чарівна романтична історія, що Ольга переправила Ігоря на човні на інший бік річки і той у неї закохався. Кохання з першого погляду, словом. Цю історію приємно читати, але тяжко повірити. Найстаріша традиція говорить, що Ольга походить зі Пскова. Її ім'я — Гельґа, - явно скандинавського походження. Це жіночий відповідний імені Олег (Гельґі). Перекладається як "віщий, віща", прізвисько Олега саме і є перекладом його імені. Очевидно, вона належала до тих-таки скандинавів, з одного кола людей, що й Ігор.

Що вона походить з міста Плиска в Болгарії або з Плісненська на Галичині — це пізніші версії. Походження її з Болгарії є в окремих пізніх літописах. У старих є Плесков, що зазвичай розшифровують як Псков. І Плиска — дуже схоже. Якщо вона звідти, - а це столиця Першого болгарського царства, далі можна додумувати, що вона царського походження і так далі. А це вже дуже красиво і романтично виглядає. А, якщо вона з Галичини — то явно українка, ще й західнячка, не малоросійського походження. Але тут ми знову вертаємося до історії як інструментарію. Такими теоріями хочемо самі собі щось довести. Сконструювати не ту історію, що нам дісталася, а ту, якою б вона мала бути. Мати Ольгу з царського роду Болгарії приємніше, ніж "якусь там" скандинавку з підросійського сьогодні Пскова.

Але те, що вона була в Царгороді — це очевидно?

Медичний факт.

Чи правда, що візантійський імператор Костянтин пропонував їй одружитися?

Красива історія, правда? Шістдесят років жінці, а вона все ще така приваблива, що імператор хоче з нею одружитися. Але абсолютно апокрифічна. Константин був автором чи спонсором кількох трактатів, які зараз використовуємо як історичні твори. Серед них "Про управління імперією", де описано наших русів. А є другий трактат — про палацові церемонії, що і як мусить робити імператор. І там він занотував два прийоми княгині Ольги. От що робити з жінкою, якщо вона глава держави? І він дуже детально розписує, як її приймали, чим пригощали, де садили тощо. Зокрема пише, що під час одного з прийомів, коли імператор бенкетував із руськими послами, у сусідньому залі Ольгу розважала його власна дружина. От вам і історія про залицяння до неї Костянтина. Він не лише був одружений, а ще й його дружина була знайома з Ольгою. Цей епізод в літописі був потрібен, щоб Ольга могла продемонструвати свою мудрість — каже, я ж язичниця, ти мене спочатку охрести, а тоді я вийду за тебе заміж. Він стає її хрещеним батьком і питає "Ну, а тепер же вже можна?" А та відповідає — на жаль, з хрещеним ніяк не можна до вінця.

Точно відомо, що вона хрестилася?

Літопис прямо каже, що вона в Константинополі хрестилася. І ціла низка інших джерел. І візантійських, і латинських. Ідея про те, що могло бути інакше виникла через те, що в описі прийомів Костянтин про Ольжине хрещення нічого не сказав. Тоді люди кажуть: ага, то вона не була християнкою ні до, ані під час візиту. Або вона не там хрестилася, або ж було дві поїздки. Але, судячи з усього, вона там таки хрестилась.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Після хрещення у Володимира Великого залишився гарем

Є ще милі міфи?

Звичайно – наприклад про бібліотеку Ярослава Мудрого, де ніби містилася вся мудрість людства.

А от нещодавно нам явили і взагалі фантастичне відкриття – заповіт княгині Ольги. І навіть продемонстрували одну із трьох чудом збережених срібних табличок, на який він був записаний. А крім того, "посвячені" люди розповіли, "як все було насправді" із смертю Ігоря і помстою Ольги древлянам. І стало ясно, що історики помилялися тисячу років. Усе це було в теленовинах.

Я колекціоную подібні речі. І мушу сказати, що за кількістю, як кажуть архівісти, "одиниць зберігання" моя колекція може посперечатися із розмірами бібліотеки Ярослава. Люди, котрі займаються подібними "альтернативними історіями" мають загадковий спосіб мислення. Вони викликають у мене захват і священний трепет.

Є таємниці історії, які для вас залишаються загадкою?

Звичайно, але це інші загадки. Ми знаємо лише 2 % від реальної історії. Ми ніколи не дізнаємось, що думала княгиня Ольга, вбиваючи древлян. Ми ніколи не дізнаємось останніх слів князя Ігоря. Не дізнаємось маси важливих речей. Не почитаємо книжок, які читав Ярослав Мудрий. Ніколи не дізнаємося, хто написав "Слово о полку Ігоревім". Це те, що назавжди залишається невідомим. Взагалі, усвідомлення того, що наші знання обмежені і такими залишаться назавжди, це те, що відрізняє професійного історика від любителя.

Зараз ви читаєте новину «У Константинополі княгиню Ольгу розважала дружина імператора - Толочко». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

23

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі