16 вересня 1658 року в Гадячі між Польщею і Україною підписали договір, що передбачав утворення Великого Князівства Руського у складі Речі Посполитої. Однією з умов скасовувалась греко-католицька унія.
Ще під час переговорів з польською стороною гетьман Іван Виговський видав маніфест до народу, в якому обґрунтував розрив України з Москвою. Московія оголосила Виговського зрадником.
За Гадяцьким договором законодавчу владу в Україні мали виконувати національні збори депутатів від усіх земель Князівства, судову - судовий трибунал з українським діловодством. Армія мала налічувати 30 тисяч козаків і 10 тисяч найманців. Щороку гетьман мав право подавати польському королю реєстр із 100 козаків кожного полку.
Греко-католицька унія скасовувались в усій державі. Православ'я прирівнювалось у правах з римо-католицькою вірою, а митрополит отримував місце в сенаті. В галузі культури передбачалось заснування в Україні двох університетів, розгалуженої мережі гімназій, шкіл, друкарень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бородінська битва тривала менше доби
На початку 1659-го оприлюднено царську грамоту. Виговського в ній названо зрадником, а народ закликано до повстання. Гетьман відповідає універсалом, де звинувачує царя в намаганні ліквідувати козацькі права та вольності. Починається війна. У вересні 1659 року Виговський складає булаву. Обраний гетьманом Юрій Хмельницький заявляє про вірність цареві. Велике князівство Руське не проіснувало й півроку — якщо рахувати від моменту ратифікації угоди на сеймі у Варшаві.
Бородінська битва між армією французів і росіянами, які відбулася 7 вересня 1812 року увійшла в історію планети як одна з найважливіших світових подій.
7 
1
Коментарі