18 вересня 1929-го в Ялті народилася художниця Алла Горська. Родина переїхала до Ленінграду - тепер Петербургу. Батько Олександр отримав там посаду директора міської кіностудії. Під час Другої світової війни разом із матір'ю пережила 2 голодні блокадні зими. Старший брат Арсен воював у складі партизанської частини та загинув 1943-го.
Після звільнення Києва Червоною Армією батька направили до столиці. Родина віддає дівчину до художньої школи ім. Шевченка. 1948-го Алла вступає до Київського художнього інституту. За 4 роки виходить заміж за одногруппника Віктора Зарецького. Ще за 2 роки у них народиться син Олексій.
На початку 1960-х Алла приєднується до Клубу творчої молоді "Сучасник", де зароджувалось "шістдесятництво". Стає його неформальним лідером. Свідомо переходить на українську у 30-річному віці, що дуже не подобалось її зросійщеній матері. Активно піднімає питання про стан української мови в республіці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Радянська влада хотіла позбавити Аллу Горську імені у мистецтві"
Разом із президентом клубу режисером Лесем Танюком і поетом Василем Симоненком викриває місця масових розстрілів людей агентами НКВС у селищі Биківня на околицях столиці. Готують звернення до влади з вимогою опублікувати правду, але їх беруть на облік до КДБ. За декілька місяців Симоненку відіб'ють нирки. Танюк буде змушений переїхати до Москви.
Алла залишається в Києві де поринає в активну правозахисну роботу. Виступає проти масових арештів інтелігенції 1965-го. За 3 роки ставить підпис під листом-протестом 139 діячів науки і культури проти незаконних переслідувань.
Дає у своїй квартирі на вулиці Терещенківській прихисток дисидентам і колишнім воякам ОУН-УПА, які повертались в Україну після "перевиховання КДБ". За це гебісти ненавиділи жінку особливо. Також відмовляється давати свідчення у справі проти історика Валентина Мороза.
28 листопада 1970-го їде до свекра у Василькові, щоб забрати сімейну реліквію – швейну машинку "Зінґер". Згодом її тіло знайдуть у його будинку. Виявлять й тіло свекра. За офіційною версією, він убив її через особисту неприязнь і скоїв самогубство. Родичі та друзі художниці у це не вірили.
Похорон Горської 7 грудня 1970-го на Берковецькому цвинтарі у Києві перетворився на мітинг протесту проти існуючого комуністичного режиму в Україні.
Як хужожниця працювала у стилях партійного соціалістичного реалізму, чудернацького наївного мистецтва та радянського нонконформізму. Великий вплив на неї мала творчість репресованого монументаліста Михайла Бойчука.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Алла Горська перейшла на українську мову у зрілому віці
30 листопада її чоловік Віктор Зарецький виїхав до Василькова. Попросив у міліції відкрити будинок. Двері відкрили лише наступного дня, сказали, що запізно звернувся. У підвалі знайшли тіло Горської.
Віктора Зарецького арештували. За кілька днів відпустили. Головним підозрюваним слідства став свекор Алли. Його тіло з відрізаною головою знайшли на залізничній колії.
8 
35413
Коментарі