25 листопада 1918 року угорська пацифістка Розіка Швіммер стала першою в історії світової дипломатії жінкою-послом та очолила дипломатичну місію Угорщини в Швейцарії.
Швіммер виступала на захист жіночих прав, охорони дітей, світу, розвинула бурхливу пацифістську діяльність під час Першої світової війни. За це жінці довелося покинути Австро-Угорщину.
Під час Першої світової війні вона почала агітувати за припинення бойових дій. 1914-го відвідала США з метою вимагати від президента Вудро Вільсона провести нейтральну конференцію, щоб покласти кінець війні. За рік вона взяла участь у формуванні Жіночої партії світу.
Коли Угорщина здобула незалежність від Австро-Угорщини 1918 року, прем'єр-міністр Міхай Карої призначив Розіку Швіммер на посаду посла у Швейцарії. Однак її місія не увінчалася успіхом, і Швіммер відкликали в січні 1919-го.
1919 року комуністи отримали контроль над урядом. Тоді Розіка Швіммер виступила проти очолюваного ними режиму Угорської радянської республіки і проти білих контрреволюційних сил, втративши свої громадянські права. Коли уряд Міклоша Горті повалив Угорську радянську республіку, 1920-го жінка втекла до Відня, а 1921-го у США. Швіммер оселилася в Чикаго і більше не поверталася до Угорщини.
За її переконання в США Швіммер вважали соціалісткою та шпигункою. Жінці відмовили у громадянстві, тому вона до смерті проживала як емігрантка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Колишній міністр загинув у в'язниці
Засідання Всенародного конгресу українського населення Закарпаття провели в спортзалі школи міста Хуст 21 січня 1919-го. На ньому проголосували за об'єднання з Українською Народною Республікою. До участі в конгресі було залучено 420 делегатів і запрошено близько 1 тис. гостей.
Вони проголосували за співіснування в єдиній Українській державі, але з можливістю автономного управління. Одночасно було категорично заявлено про небажання жити в Угорщині.
Коментарі