Держава не повинна діяти під диктовку російських спонсорів - Дробович про меморіалізацію Бабиного Яру

Українська держава має займатися формуванням політики пам'яті в Україні.

Українська діаспора готова надати організаційну та фінансову допомогу для створення музеїв Голодомору, Меморіалу в Бабиному Яру та Революції гідності. Про це, посилаючись на меморандум між Світовим конгресом українців та урядом України, сказав у розмові з "Радіо свобода" директор місії СКУ в Україні Сергій Касянчук.

Згідно з опитуванням фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва більшість українців вважають, що форму і зміст вшанування жертв нацистів у Бабиному Яру мають визначати українські державні органи. 48% опитаних проти участі російських спонсорів у створенні місць пам'яті в Україні.

Тим часом президент України Володимир Зеленський на всеукраїнському форумі "Україна 30. Гуманітарна політика" заявив про свою підтримку приватного проєкту з меморіалізації Бабиного Яру за участю російських бізнесменів, близьких до президента РФ Володимира Путіна.

Директор місії СКУ в Україні Сергій Касянчук сказав, що діаспора готова підтримати ключові культурні проєкти та місця пам'яті світового та національного значення за умови, що Україна візьме на себе на себе керівну роль у їхньому впровадженні.

"У грудні минулого року ми підписали меморандум з українським урядом, в якому є такий пункт: "будівництво та розвиток ключових культурних проєктів та місць пам'яті світового та національного значення". Йдеться про Національний музей-меморіал Голодомору, Національний музейний комплекс Героїв "Небесної сотні" – музей Революції гідності та третій, – і тут важлива сама назва, – Національний історико-культурний заповідник "Бабин Яр". Тобто ми точно вписали назву державного проєкту, а не приватного проєкту – і це принципова річ", – сказав він.

СКУ вважає, що Україні потрібна допомога в організації системної роботи в галузі політики пам'яті.

"Йдеться про вироблення прозорих та дієвих принципів державно-приватного партнерства, де держава відповідає за збереження та розвиток активів цих меморіальних комплексів, за вироблення державної системної концепції розбудови названих комплексів, а суспільство, донори та меценати, включно з діаспорою, допомагають інформаційно, організаційно та фінансово в безпосередньому здійсненні цих проєктів", - сказав Касянчук .

Згідно з меморандумом, їх потрібно реалізувати на світовому сучасному рівні, щоб поширювали відповідні повідомлення та наративи для українського суспільства та світової громадськості.

Дискусії про меморіал жертвам Бабиного Яру точаться не перший рік у зв'язку з тим, що українську концепцію, запропоновану Інститутом історії України, не підтримав президент. Зеленський заявив про підтримку приватного проєкту, головними спонсорами якого є російські бізнесмени.

Представники української громадськості у своїх зверненнях писали про те, що "проєкт, у якому є гроші російських мільярдерів, у час війни, яку веде Росія проти України, не може вважатися безстороннім".

Вони наголошували, що "культура та політика пам'яті є невіддільною частиною суверенітету та суб'єктності України". "Суверенітет і суб'єктність залежать не тільки від того, наскільки добре захищаються кордони країни. А й від того, чи здатна вона захищати свій культурний та інформаційний простір", – йдеться в одному зі звернень групи "Першого грудня", що об'єднує колишніх радянських дисидентів, науковців, письменників, культурних та релігійних діячів.

В опитуванні, яке провів фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, більшість респондентів назвали необхідною участь держави у фінансуванні створення меморіалу та музею у Бабиному Яру. 39% вважають, що держава має це робити разом із приватними меценатами з різних країн, 22% – що кошти на такий меморіал та музей мають надходити виключно з державного бюджету України, а 13,5% переконані, що держава повинна співпрацювати лише з тими меценатами, які є громадянами України.

У випадку з меморіалом у Бабиному Яру українці вважають, що цілком доречною є участь у фінансуванні цього проєкту громадян Ізраїлю (81% – "за", 13% – "проти"), Німеччини (77% – "за", "проти" – 16%) та США (понад 70% респондентів – "за", 22% – "проти"). Але коли йдеться про участь громадян Росії у створенні таких місць пам'яті, то 48% опитаних виступають проти, 43% – виступають за, 8% – не визначилися.

Науковий директор фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань говорить, що, згідно з опитуванням, українці вважають, що найкраще було б доручити справу меморіалізації Бабиного Яру УІНП.

"Це – три ключові позиції, що випливають з цього опитування, що по-перше, це має бути державна справа, а не приватний проєкт, по-друге, що нею має опікуватися УІНП, який має найвищий ступінь довіри з усіх названих в опитуванні державних інституцій, і по-третє, що представники Росії є в цьому проєкті недоречні", – сказав він.

З огляду на таку позицію громадськості, незрозуміло, чому Зеленський уникає навіть обговорення державного проєкту меморіалізації Бабиного Яру, розробленого робочою групою на базі Інституту історії України Національної академії наук, і надає свою повну підтримку приватному проєкту за участю російських олігархів Михайла Фрідмана та Германа Хана.

Третім донором є українсько-російський бізнесмен Павло Фукс. Він оголосив про вихід з наглядової ради "Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" після того, як Рада національної безпеки й оборони України впровадила санкції проти нього.

Говорячи про те, що Україна має "гідно відзначити 80-і роковини трагедії у Бабиному Яру" на форумі "Україна 30. Гуманітарна політика", Володимир Зеленський заявив, що його адміністрація працює над цим "не перший місяць".

"І сьогодні ми маємо презентувати поточні результати. Я гадаю, що це має поставити крапку в усіх конфліктах щодо цього проєкту, і я впевнений, що так і буде. Тому що руйнувати будь-яку важливу роботу дуже легко. А щось зробити, щось побудувати, щось залишити поколінням – це дуже складно", – сказав він.

Після нього через відеозв'язок з Франції, з фестивалю в Каннах, де спеціальну премію журі отримав документальний фільм його колеги і друга Сергія Лозниці "Бабин Яр. Контекст", виступив художній керівник "Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Ілля Хржановський.

Російський режисер подякував Зеленському за його підтримку.

"Все, що робиться "Меморіальним центром Голокосту "Бабин Яр", не було б можливим без безпрецедентної підтримки української держави, яка в тісній співпраці, в буквальному сенсі, щоденно допомагає цей проєкт та саму історію меморіалізації реалізовувати в такому безпрецедентному масштабі, в якому, як ми розуміємо, це можна зробити, щоб це стало гордістю Києва, гордістю України, гордістю світу. Тому хочу ще раз окремо подякувати передусім президенту України Володимиру Зеленському, керівнику Офісу президента пану Єрмаку, прем'єр-міністру пану Шмигалю. Щоденно нам допомагає і найактивнішим чином підтримує проєкт міністр культури пан Ткаченко, і йому також за це окрема подяка", – сказав Хржановський.

Далі, презентуючи проєкт, Ілля Хржановський докладно розповів про територію Бабиного Яру, на якій планується меморіальний комплекс, про різні художні та технічні засоби, такі, як інсталяції та підвісні мости, які буде застосовано для експозиції, але не згадав про сам наратив. Про те, як буде розповідатися ця історія, які акценти будуть розставлені, які висновки зроблені.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ви з путінськими грошовими мішками?" - до КМДА передали листи із закликом до обговорення меморіалізації Бабиного Яру

"Ми пропонуємо збудувати цілу низку музеїв. Це буде найбільший музейний комплекс в Європі, понад 40 тис. метрів. У ньому будуть музей трагедії Бабиного Яру, музей жертв, музей, пов'язаний з історією забуття, і музей самого місця Бабиного Яру, і музей того, що там відбувалося з циганами, та інших груп киян, які там були знищені. Все разом це буде об'єднано в єдину "кровоносну систему" за допомогою "хребта" і "кістяка", і ця система буде світитися і буде видна навіть з космосу", – розповів Хржановський. Він додав, що маючи "абсолютну, безумовну та беззастережну підтримку української держави", такі проєкти далі будуть реалізовуватися по всій Україні.

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович заявив, що частина експертів вважає діяльність "Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" хаотичною меморіалізацією.

"Є громадська організація, яка реалізовує час до часу різні проєкти, на відкриття яких запрошує представників органів влади. У них немає концептуального бачення, є всі ці інсталяції та підвісні мости, "місця для роздумів" та анонс багатьох музеїв. Глава держави підтримав ці ініціативи, бо вони конкретні, реалізовуються, але разом з тим вони мають і високий рівень несприйняття у суспільстві. І це несе політичні ризики", – сказав він.

Серед цих ризиків голова УІНП називає втрату суб'єктності з боку України.

"Не може приватний проєкт мати "безумовну і беззастережну" підтримку держави, як каже пан Хржановський. Тому що такі складні проєкти мають відбуватися з обумовленням та проговоренням всіх деталей, бо це є дуже складне місце пам'яті, де переплітаються багато елементів: етно-релігійний контекст з історичним та політичним. Тому не може приватна ініціатива заявляти про свої бажання, а держава "безумовно і безумовно" їх виконувати, бо це суперечить демократичному процесу. Держава повинна мати свою суб'єктність, а в таких стосунках з приватним спонсором вона її втрачає", – вважає Дробович.

Дробович вважає, що "Меморіальним центром Голокосту "Бабин Яр" претендує на набагато більшу територію, ніж ті сім гектарів, які йому передав Фонд пам'яті "Бабин Яр"під керівництвом проросійського політика Вадима Рабіновича. Також команда Хржановського претендує на об'єкти нерухомості, які нині належать державному Історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія міцно тримає українців – Зісельс про будівництво приватного проєкту "Бабин Яр"

"Вони хочуть здійснювати проєкти на державній території та наполягають на тому, щоб їм були передані угіддя. Вони хочуть забрати будинок контори єврейського цвинтаря, що є на території заповідника. Всі проєкти, які вони анонсували на цьому форумі, вони є не на семи гектарах землі, якої було б предостатньо для меморіалізації, а вони плануються на іншій території, яка належить державному заповіднику. Тому це партнерство виглядає якось дивно – вони кажуть, що дають гроші та організовують заходи, а від держави хочуть дозволу робити все це на державній території. А це – не територія для бізнесу, це – меморіальна територія", – пояснив Дробович.

На його думку, участь іноземних донорів у проєкті меморіалізації в Бабиному Яру, навіть російських, можлива, але Україна не має діяти під їхню диктовку. Керувати проєктом мають кваліфіковані фахівці, яких повинні призначати представники української влади.

"Ця група має обрати у прозорий спосіб публічно проговорену і всім зрозумілу концепцію, а наразі єдиною продуманою і конкретизованою концепцією, презентованою суспільству для відкритого обговорення, є концепція, яку розробила Академія наук. Інших поки не існує. І на основі цієї концепції ця група здійснює нагляд за реалізацією проєкту, щоб він не відхилявся від концепції, та нагляд за використанням донорських коштів", – сказав Дробович.

Він переконаний, що ситуацію ще можна виправити і повернути меморіалізацію Бабиного Яру під контроль держави, українських істориків та громадськості.

×