Одного літа, за рік чи два перед Першою світовою, у карпатських селах заговорили про дивного молодого пана, що подорожує горами й розпитує гуцулів про їхні звичаї. Нібито говорив він ламаною українською. Коли пан поїхав, хтось натрапив на церемоніальні фото австрійської імператорської родини Габсбурґів. На одному зі знімків впізнали того дивного юнака. Це був Вільгельм Габсбурґ, троюрідний племінник імператора Франца Йосифа.
Австро-Угорську імперію населяли німці, угорці, поляки, чехи, українці, словаки, хорвати, румуни. Коли в ХІХ ст. у народів почала зростати національна свідомість й імперія затріщала по швах, Габсбурґи вирішили: якщо вони не можуть зупинити цього процесу, то мають його очолити. Троюрідний брат цісаря Франца Йосифа архікнязь Карл Стефан вибрав поляків. У разі відновлення їхньої держави він, представник старого монаршого роду, претендуватиме на польський трон. Архікнязь залишає службу на флоті й із сім"єю переїжджає до свого маєтку в польському місті Живець. Своїх шістьох дітей виховує в дусі польського патріотизму. Згодом у Другу світову, старший син не захоче зректися своєї польськості навіть під час катувань у гестапо. Дві доньки Карла Стефана виходять заміж за представників стародавніх польських шляхетських родів — Радзивілів та Чарторийських. Виняток — наймолодший син Вільгельм. Його зацікавив інший народ імперії — українці.
1913-го він їде вчитися до військової академії австрійського міста Вінер-Нойштадт. Там студіювало багато українців. Була велика бібліотека. Першою українською книжкою Вільгельма нібито став "Короткий нарис з історії України" Михайла Грушевського. Із факультативних предметів вибирає лекції української. Родичі Вільгельма не перешкоджають його захопленню: розвалюється й Російська імперія, і хтозна, чи не постане ще один трон — український.
У Першу світову він служить у 13-му полку уланів, який формувався переважно з українців Золочівського повіту (нині Львівщина). Хтось із солдатів подарував йому вишиванку. За те, що любив її одягати, а також спілкувався з ними лише українською його починають називати Василем Вашиваним.
Навесні 1918 року, після підписання договору в Бресті, в Українську Народну Республіку входять австрійські й німецькі війська. Новий австро-угорський імператор Карл направляє Вільгельма Габсбурґа на чолі військової групи на Херсонщину. Війська фактично окупаційні, та Вільгельм Габсбурґ поводиться дивно: він сприяє місцевій українській владі, не відбирає в селян поділеної поміщицької землі. Стає таким популярним у народі, що німці вимагають забрати його з України: бояться, щоб не очолив змови проти гетьмана Павла Скоропадського, що при їхній підтримці править у Києві.
Коли в жовтні-листопаді Австро-Угорщина розвалюється й у Галичині проголошено Західно-Українську Народну Республіку, Вільгельм зі своєю частиною перебирається туди. Після злуки обох українських держав у січні 1919-го він отримує посаду голови відділу закордонних зв"язків Генштабу армії УНР. Переїжджає до Кам"янця-Подільського, керує звідти створенням мережі військових шкіл, налагоджує зв"язки з іноземними місіями. Із Симоном Петлюрою його розсварює підписана 1920 року угода з Польщею. Остання надавала УНР військову допомогу в обмін на Галичину. На знак протесту Вільгельм Габсбурґ йде у відставку.
Слідчі говорять російською, він відповідає українською
Він виїжджає до Відня і відходить від політики. 1921-го там виходить його збірка віршів українською мовою "Минають дні". На обкладинці псевдо — Василь Вишиваний. Австрійський архікнязь тужить за Україною:
О хмари, що в сторони
рідні йдете,
Гуцулів від мене вітайте —
О птиці, що в гори на
південь пливете,
З вітанням від них повертайте.
У 1930-х він контактує з лідерами ОУН Євгеном Коновальцем та Андрієм Мельником. Шукає виходу на Німеччину. Та зрозумівши, що українська незалежність нацистів не цікавить, припиняє з ними контакти.
По війні він залишається у Відні в радянській зоні окупації. Доказів його співпраці із нацистами не було, тож НКВД влаштовує за ним постійне стеження. Улітку 1947 року Вільгельм Габсбурґ зустрівся з представником французького посольства. Вільгельма звинувачують у шпигунстві на користь Заходу. Київ уперше в житті Василь Вишиваний побачив арештантом із літака.
У Лук"янівській тюрмі на допитах слідчі говорять російською, він відповідає українською. 53-річного Вільгельма Габсбурґа засуджують до 25 років таборів. Але відправити не встигають — він помирає від сухот 18 серпня 1948-го в тюремній камері. Поховали цого поряд — на Лук"янівському цвинтарі. Точне місце, де спочив Василь Вишиваний, невідоме.
Після ослаблення Османської імперії у ХІХ ст. на сході Європи почали з"являтися нові держави-монархії. Правителів вони отримували із правлячих на той час династій. Монархи новоспечених країн, переважно католики чи протестанти, змінювали віру на православну, яку сповідували їхні нові піддані.
Королем звільненої з-під турецького панування Греції 1833 року став баварський принц Оттон із династії Віттельсбахів, бо серед його предків були візантійські імператори. Унаслідок перевороту 1866-го він зрікся грецького престолу, а трон посів син данського короля Крістіана ІХ — Георг І із династії Глюксбурґів. Його нащадки правили країною до 1973-го. Останній грецький король Костянтин ІІ живе у вигнанні, а його сестра Софія нині є королевою Іспанії.
1866 року князем Румунії, що постала внаслідок об"єднання двох князівств — Молдавії та Волощини, став німецький принц Карл Ґоґенцоллерн-Зіґмарінґен. 1881-го його проголосили першим королем Румунії. Онук Карла, останній король цієї країни Міхай І, під тиском комуністів зрікся престолу 1947-го. Він — єдиний живий кавалер радянського ордена Перемоги. Отримав його за вихід Румунії з гітлерівської коаліції 1944-го.
Князем Болгарії 1887 року став принц Фердинанд із німецької династії Саксен-Кобурґ-Ґота. Її представники нині правлять Великою Британією та Бельгією. 1908-го Фердинанд узяв історичний для Болгарії титул царя. Підозрюють, що його сина царя Бориса ІІІ під час візиту до Берліна 1943-го отруїли за наказом Гітлера, коли правитель надумав вивести свою країну з війни. 1946-го комуністи позбавили трону його 9-річного сина — царя Симеона. У 2001–2005-х Симеон повернувся до влади у Болгарії демократичним шляхом — за результатами парламентських виборів він став прем"єр-міністром.
Югославія та Албанія у міжвоєнний період мали королів зі своїх династій.
1895, 10 лютого — Вільгельм Габсбурґ народився у місті Пула (нинішня — Хорватія), де служив його батько
1916 — член імперського сенату, налагоджує зв"язки з українськими депутатами віденського парламенту. За його протекції міністром охорони здоров"я імперії стає українець Іван Горбачевський
1918 — перебуває на Херсонщині, очолює "Групу архікнязя Вільгельма", до складу якої входить курінь Українських січових стрільців
1922–1935 — займається нерухомістю та продажем земельних ділянок в Іспанії та Франції
1935 — повертається до Відня, відновлює зв"язки з українськими колами
1948, 18 серпня — помирає у Лук"янівській тюрмі Києва
1989 — посмертно реабілітований Верховним судом СРСР
7 
1
Коментарі
1