17 грудня, понеділок — святої великомучениці Варвари. За відданість християнській вірі батько-язичник власноручно відрубав їй голову 306 року. 1108-го мощі святої Варвари привезла до Києва константинопольська царівна Варвара, що вийшла заміж за великого князя Київського Святополка ІІ. Вони стали головною святинею Михайлівського Золотоверхого монастиря. Нині мощі у Володимирському соборі.
В Україні на Варвару-Вареничницю заведено готувати гулаки — гречані вареники з маком і грушами. І хоча до зимового сонцевороту ще вісім днів, вважалося, що "Варвари ночі увірвали, а дня доточили на горобиний скік".
18 грудня, вівторок — преподобного Сави Освященого. Він 484 року заснував біля Єрусалима монастир, який став Великою лаврою. Вважається значним святом, на яке забороняється працювати і сваритися. На річках стає лід: "Варвара заварить, а Сава постелить".
19 грудня, середа — святого Миколая, архієпископа Мір Лікійських (260–350).
Він є "старшим" серед святих: опікується воїнами, перевозить душі померлих на "той світ", володіє ключами від неба, допомагає бідним у скруті, мандрівникам у дорозі, мореплавцям на морі. За доброту до людей має не один, а два свята на рік — Миколи Теплого (22 травня) і Миколи Зимного (19 грудня). Вважається, що "до Миколи нема зими ніколи. Як прийде свято Миколи, то він лопатами позмітає увесь сніг із неба і починається зима". Святий Миколай має владу над морськими штормами, рятує кораблі, що потопають. Тому рибалки приносили йому в жертву перший улов, а під час бурі виносили на палубу його ікону. Попри милосердний характер, святий Миколай карає тих, хто працює в неділю, каже неправду й грає у карти.
Коли на зимного Миколи іній, то буде гарний врожай на гречку.
20 грудня, четвер — святителя Амвросія Медіоланського (340–397), одного з отців церкви та видатного богослова. Цей день завершує річний цикл свят: "Святий Амвросій — празники відбросив".
21 грудня, п"ятниця — преподобного Потапія з міста Фіви. Досягнувши повноліття, він усамітнився в пустелі. Коли до нього стали звертатися по поради, дав обітницю мовчання. Подався до Константинополя, де зробив келію в міській стіні. Тут до нього знову стали звертатися хворі й він, маючи дар зцілення, всім допомагав.
Синиці починають зранку пищати — вночі буде мороз, ховаються під дах — на хуртовину.
22 грудня, субота — зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці. До неї з молитвами звертаються по допомогу вагітні жінки. На Ганни вовки починають бігати зграями. "Яка Ганка до полудня, така зима до кінця грудня".
23 грудня, неділя — Григорія-літопоказника. Якщо цього дня іній — літо буде дощовим.
3 
35413
Коментарі