середа, 29 травня 2013 20:24

У Москві три дні громили німецькі магазини

"Накануне усиленно раздавали листки с перечнем и адресами немецких торговых фирм. Все газеты трубили о зверствах немцев. Решили, очевидно, поднять настроение по растопчинскому методу ввиду неудач на войне, – писав російський історик, кадет Сергій Мельгунов про погром німецьких крамниць у Москві, що почався 9 червня 1915 року. – К вечеру были разгромлены все "немецкие" магазины. Вытаскивали рояли и разбивали… Власти, очевидно, не ожидали, что погромы примут такой масштаб".

Ішла Перша світова війна, війська Російської імперії зазнавали поразок від Німеччини й ­Австро-Угорщини. Московська влада вирішила ліквідувати в місті торгівлю підприємців-німців. ­Перед вибухом війни тут було близько 250 великих німецьких і австрійських фірм і десь 500 – дрібних. Вони мали добровільно зачинитися до 14 квітня 1915 року, але влада не встигала цього оформити. Німцям дали ще два місяці. Газети тим часом далі нагнітали антинімецьку істерію. 9 червня в бідних робітничих кварталах з'явилися чутки, що московські німці допомагають співвітчизникам на фронті – поширюють хвороби, отруюють воду. Переказували байки про таємничі отруєння 38 москвичів на Прохоровському млині, який належав фірмі "Еміль Циндель і К". Люди оточили млин, зламали ворота. Німця-керівника вбили.

Уранці 10 червня багатотисячний натовп із портретами імператора Миколи II й біло-­червоно-­синіми прапорами рушив на Красну площу. Люди заходили в магазини й вимагали документи, що їх власники – не "австро-німці". Спочатку таке свідоцтво допомагало, але після обіду власність підозрілих осіб палили, ламали або грабували.

"Главноначальствующий" над Москвою Фелікс Юсупов наказав не застосовувати до мародерів зброю. Поліція повинна була обмежуватися умовляннями, у крайньому разі – бити нагайками. Тільки в ніч на 11 червня Юсупов опублікував відозву із забороною зборищ.

Та з вечора 10 червня практично вся Москва була охоплена погромами. На підводах і екіпажах відкрито перевозили награбоване й торгували ним. Палали зо три десятки пожеж. У вогні, що охопив будівлю видавництва Ґросмана і Кнебеля, загинули рукописи 22 томів "Історії російського мистецтва" й інших монографій. Погроми стихли на ніч. Зранку 11 червня все почалося знову, хоча поліція і війська вже намагалися зупинити сваволю. Солдати мусили стріляти по натовпу. Результат: 12 убитих і 30 поранених.

У погромі постраждали 475 комерційних ­закладів, 207 приватних квартир і будинків, 113 ­підданих ­Австро-Угорщини та Німеччини, 489 російських підданих з іноземними прізвищами та іменами, 90 російських підданих. За три дні в місті спалахнули 70 пожеж. Після вигнання іноземних підприємців у Москві з'явилися 200 тис. безробітних – 1912-го їх у місті було 30 тис.

4 червня 1783 року французькі підприємці брати Жозеф Мішель (1740–1810) і Жак Етьєн (1745–1799) Монґольф'є перші у світі запустили повітряну кулю. Жителі їхнього рідного міста Анноне, за 60 кілометрів на південь від Ліона, висипали подивитися, як над папірнею, що належала братам, піднімається полотняна куля діаметром близько 12 метрів. Її наповнили гарячим димом від багаття із соломи, паперу й вовни. Політ тривав близько 10 хвилин. За цей час куля піднялася на висоту близько 2 кілометрів і пролетіла понад 2 кілометри. Слава про це швидко досягла Парижа. 27 серпня того ж року там із Марсового поля здійнялася в небо наступна повітряна куля Монґольф'є – наповнена воднем. А 19 вересня у Версалі брати запустили у прикріпленому кошику перших пасажирів – барана, півня й качку.

Запуск повітряної кулі братів Монґольф'є на картині іспанського художника Антоніо Карніцеро, 1784 рік

"Який великий артист гине!" – повторював раз у раз 31-річний римський імператор Нерон перед тим, як перерізати собі горло 9 червня 68 року. Прославився жорстокістю та розпустою. Налаштував проти себе сенаторів та інші верстви населення, зокрема преторіанців – привілейовану частину римського війська. Коли вибухнуло повстання, залишився самотній. Намагався втекти до Єгипту – невдало. Дізнавшись, що сенат оголосив його ворогом суспільства й засудив до смерті, Нерон вкоротив собі віку

3 червня 1939 року в ­Дніпропет­ровську відбувся Український з'їзд фізіологів, біохіміків і фармакологів. Делегати заслухали 130 доповідей, обрали керівний склад фізіологічного товариства на чолі з академіком Олександром Палладіним. Учасники з'їзду надіслали вітання Йосипові Сталіну – "символові щасливого життя та запоруці подальших перемог".

4 червня 1741-го судна "Святий Петро" та "Святий Павло" під командуванням голландця на російській ­службі ­Вітуса Беринга підійшли до узбережжя Аляски. 60-річний мореплавець на замовлення імператриці Анни Іванівни мав дослідити берегову лінію Північної Америки. Моряки пройшли протоку між Чукоткою й Аляскою. Її назвали Беринго­вою – на честь капітана. ­Експедиція тривала до серпня 1742 року. Із 75 членів екіпажу вижили 46. Беринг загинув від цинги.

7 червня 1903 року французький фізик П'єр Кюрі  оголосив про відкриття нового хімічного елемента – полонію. Назвав його так на честь батьківщини ­своєї дружини-польки Марії ­Склодовської-Кюрі: ­Полонія – латинська ­назва Польщі. ­Подружжя виявило існування цього елемента в урановій руді за п'ять років до того. У ході досліджень виділили речовину-напівметал з найбільшим рівнем радіоактивності. Того ж року П'єр і Марія отримали ­Нобелівську премію з фізики.

8 червня 1783-го почалося виверження ісландського ­вулкана Лакі – найвідоміше в історії. Лава виходила зі 130 кратерів. Від вибуху загинула ­худоба. З голоду померли близько 10 тис. людей, тобто п'ята частина населення країни. ­Вулкан стих у лютому 1784 року.

"Козаки напали на французів із жахливим галасом. Наші люди, які не звикли до подібного ґвалту, так злякалися, що кинулися втікати й відступили до болота на другому березі ­річки", – написала 6 червня 1636 року Gazette de France про участь чотирьох тисяч козаків у битві біля люксембурзького містечка Івой, яке тоді належало Іспанії. Вони були найманцями на службі імператора Священної Римської імперії Фердинанда ІІ Габс­бурґа в Тридцятирічній війні (1618–1648). Командував козаками полковник Павло Носковський. Використовували їх для диверсійних рейдів на півночі Франції

Зараз ви читаєте новину «У Москві три дні громили німецькі магазини». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі