середа, 27 липня 2016 09:32

У "хрущовках" розселили 54 мільйони людей

"О мерах по дальнейшей индустриализации, улучшению качества и снижению стоимости строительства" – таку постанову видає Центральний комітет комуністичної партії Радянського Союзу 31 липня 1956 року. В країні починають будувати масове житло.

Після Другої світової війни жителі сіл стали масово переїжджати в міста. Селилися в бараках і землянках. Великі квартири в старих будівлях ділили між кількома сім'ями – так звані "комуналки".

Перший секретар ЦК Микита Хрущов багато подорожував за кордоном. У Німеччині побачив каркасні будинки на п'ять поверхів. Бетонні панелі виготовляли на заводі. Там же складали у готові конструкції. А на місці будівництва краном швидко збирали в будинки. Ідея сподобалася Хрущову.

– До 1980 року кожна радянська сім'я зустріне комунізм у власній квартирі, – заявив Микита Сергійович.

Автор: time.com
  Відвідувачі виставки досягнень радянської науки, техніки та культури у Нью-Йорку 1959 року оглядають макет ”хрущовки”
Відвідувачі виставки досягнень радянської науки, техніки та культури у Нью-Йорку 1959 року оглядають макет ”хрущовки”

На його честь нові будинки почали називати "хрущовками". Перша з'явилася 1958-го в підмосковних Черемушках. За наступні 10 років – до звільнення Хрущова – по всьому СРСР зведено 13 тис. "хрущовок" і з панелей та цегли.

Будинок споруджували за півтора-два тижні. Ще місяць ішов на проведення комунікацій. ­Заощаджували на всьому. Стелі – до 2,5 м, ліфта немає, несучі стіни – тонкі. Сходова клітка – максимально вузька, дах – плаский, на стінах – жодного оздоблення.

На кухні можуть поміститися не більше двох людей. У сім'ях змушені обідати по черзі. Під вікном – невеличка комірка, відділена від вулиці половиною цегли. Взимку у ній можна зберігати продукти – замість холодильника. Ванна і туалет – разом. Із санвузла на кухню веде віконечко – щоб економити світло вдень.

"Хрущов з'єднав усе, що міг, тільки стелю з підлогою не встиг", – такий анекдот був популярний у СРСР.

"Можна довго обговорювати переваги та недоліки таких будинків. Але часто забувають важливий нюанс – їх роздавали на халяву, – пише користувач інтернет-форуму pikabu.ru. – Ти трудився за оклад, а хата – це приємний бонус. Мої батьки переїхали з села працювати на заводі. Батькові одразу дали квартиру в "хрущовці", матері – через три роки. Люди сприймали це як належне".

Комунізм до 1980-х не збудували. 1985-го новий генсек Михайло Горбачов пообіцяв забезпечити кожну радянську родину квартирою до 2000 року. На той час у "хрущовках" жили майже 54 млн людей.

– Зараз однокімнатна квартира у столичній "хрущовці" коштує від 600 тисяч гривень. Це удвічі менше, ніж помешкання в пізніших радянських будовах, – каже рієлтор зі Львова Вадим Лазар, 40 років. – Не можна казати, що таке житло – повний несмак. Серед переваг – великі зелені двори. Поряд завжди споруджували школу й дитячий садок. Так, "хрущовки" зводили як тимчасове житло. Через 25 років планували зруйнувати й забудувати якіснішими спорудами. Але бетон розрахований на 110 років. При вдалій реконструкції ці будинки цілком перспективні. Слабке місце – шви між панелями. Також потрібно міняти вікна, перекривати дахи.

Автор: paris1850.fr
  29 липня 1836 року урочисто відкрито Тріумфальну арку в Парижі. Наказ про її будівництво видав імператор Наполеон Бонапарт 1810-го. Наступного року заклали перший камінь. Ще через три роки імператор відрікся від престолу. Арка має чотири скульптурні групи і шість барельєфів – за сюжетами найвидатніших битв французької армії. На стінах вигравіювали назви 128 битв та імена 658 фран­цузьких воєначальників. Навколо споруди стоять 100 гранітних тумб – на честь 100 днів правління Наполеона після його повернення до влади 1815-го. Він помер 1821 року
29 липня 1836 року урочисто відкрито Тріумфальну арку в Парижі. Наказ про її будівництво видав імператор Наполеон Бонапарт 1810-го. Наступного року заклали перший камінь. Ще через три роки імператор відрікся від престолу. Арка має чотири скульптурні групи і шість барельєфів – за сюжетами найвидатніших битв французької армії. На стінах вигравіювали назви 128 битв та імена 658 фран­цузьких воєначальників. Навколо споруди стоять 100 гранітних тумб – на честь 100 днів правління Наполеона після його повернення до влади 1815-го. Він помер 1821 року

25 липня 1587 року військовий лідер Японії Тойотомі Хідейосі (1536–1598) заборонив у країні християнство. Основними релігіями були синтоїзм і буддизм. 300 тис. осіб сповідували християнство. Переважно – монахи ордену єзуїтів. Їм наказали протягом 20 днів залишити країну. Порушників розпинали на хрестах. Згодом Японія розірвала будь-які стосунки з європейськими державами. Заборону християнства скасували 1873 року. Зараз його сповідують близько 2,5 млн жителів країни.

Автор: gutenberg.org
  Джон Келлоґґ
Джон Келлоґґ

30 липня 1898 року американський лікар Джон Келлоґґ винайшов кукурудзяні пластівці. Жив у 1852–1943 роках. Із братом Віллом він утримував санаторій у містечку Баттл Крик, штат Мичиган. Якось у них зіпсувалося кукурудзяне борошно, тісто вийшло із грудками. Джон все одно пересмажив його. Грудочки стали повітряними й хрусткими. Подав їх із молоком і варенням. Страва сподобалася гостям. 1906 року брати заснували фірму Kellogg. Вона дотепер виготовляє кукурудзяні пластівці.

31 липня 1815 року сталася перша в історії залізнична катастрофа. В англійському графстві Дарем демонстрували паровоз Mechanical Тraveller – "Механічний мандрівник" – конструкції інженера Вільяма Брантона (1777–1851). Його винахід пересувався по колії, відштовхуючись від землі металевими ногами. Ці "ноги" працювали на паровому котлі. Паровоз рухався зі швидкістю 5 км на годину. Присутнім це не сподобалося. Тоді інженер збільшив тиск у котлі. Стався вибух. Загинули 13 осіб.

4451кілометр – довжина газопроводу Уренгой – Помари – Ужгород. З них 1160 км – на території України. Газопровід відкрили 25 липня 1983 року. Починається від Уренгойського газового родовища в Сибіру. Далі газ транспортується до Центральної та Західної Європи. Трубопровід перетинає Уральський хребет і понад 600 річок, зокрема Волгу та Дніпро

In God We Trust "Уповаємо на Бога" – таке гасло друкують на американських доларах із 30 липня 1956 року. Це цитата з написаного 1814-го юристом Френсісом Скоттом Кі гімну США. Вислів почали карбувати на монетах-центах після Громадянської війни 1861–1865 років. Згодом з ініціативи президента Дуайта Ейзенхауера (1890–1969) він став офіційним девізом держави.

На початку 2016 року 41 атеїст зі штату Огайо подав позов до Федерального окружного суду. Вимагали прибрати текст із банкнот, оскільки у США релігія відділена від держави, згідно з Конституцією. Суд відмовив

Зараз ви читаєте новину «У "хрущовках" розселили 54 мільйони людей». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі