Іван Мазепа виступив проти реформ Петра І
Ким був Іван Мазепа на момент обрання гетьманом Війська Запорозького і які риси допомогли йому перемогти інших претендентів на булаву?
– Тоді можливість обійняти високу посаду не завжди визначалась виключно особистими якостями. Дивилися, чи зможе людина правильно реагувати на швидкоплинні обставини. Чи задовольнятиме потреби й інтереси різних груп суспільства. Влітку 1687-го відбувся невдалий кримський похід московсько-козацького війська проти татар. Московити підбурили козацьку старшину написати донос на гетьмана Івана Самойловича – нібито він винен у поразці, бо мав таємні відносини з татарами. Після його арешту вибори очільника Гетьманщини організували на річці Коломак на Полтавщині. Під наглядом московського війська, але за козацькими традиціями. Із чотирьох кандидатів найбільш вдалою кандидатурою виявився Іван Мазепа. Він влаштовував і козаків, і Московію, яка була протектором Війська Запорозького.
До обрання гетьманом Мазепа був генеральним осавулом, тобто членом Генерального уряду. Відповідав за боєздатність і матеріальне забезпечення війська. Показав себе вправним дипломатом, виконуючи доручення попереднього гетьмана. Майже щороку їздив до Москви, де зав'язав близькі стосунки з князем Василем Голіциним. Той був фаворитом царівни Софії та фактичним керманичем московської політики. Мазепа з багатьма знайомими серед московського боярства та дворянства підтримував приватні контакти. Завдяки цьому мав інформацію з найближчого оточення царів. Знав, як поводитися з ними.
Хто входив до найближчого оточення гетьмана?
– Поряд із Мазепою були Мокієвські, Миклашевські, Кочубеї, Горленки, Герцики, Лизогуби, Мировичі та Орлики. Ще в уряді Самойловича Мазепа служив разом із Василем Кочубеєм. Той довго обіймав посаду генерального писаря. За нового гетьмана його обрали генеральним суддею. З часом вони стали кумами, бо Мазепа хрестив Кочубеєву доньку Мотрю. Водночас старша донька Кочубея Ганна вийшла заміж за племінника Мазепи – Івана Обідовського.
Гетьман покладався не лише на друзів чи свояків, а й формував собі оточення з молоді. Дбав про виховання нового покоління чиновників. Після Києво-Могилянської академії хлопців відправляли за кордон. Повернувшись, вони отримували дрібні посади у полкових або генеральних канцеляріях.
Зв'язок із духовенством Мазепі забезпечувала мати. Вона була ігуменею Києво-Печерського жіночого монастиря, а згодом і Глухівського дівочого. Іще гетьман був близький із Чернігівським архієпископом Лазарем Барановичем та мав приязні стосунки з Київським митрополитом Варлаамом Ясинським.
Очоливши Військо Запорозьке, Іван Мазепа міг повністю зосередитись на державних справах. Домашнє господарство вела дружина – Ганна Фридрикевич, з якою він побрався 1668 року. Вона була вдовою і мала двох дітей від першого шлюбу. Єдину спільну дитину вони поховали немовлям. Ганна померла 1702-го. Після того Мазепа не одружувався.
Чим характеризувалася внутрішня політика гетьмана?
– Найперше він нам відомий як меценат церкви та освіти. Його коштом побудували Староакадемічний корпус Києво-Могилянської академії. До навчального закладу він передав частину своєї бібліотеки. Профінансував зведення корпусу Чернігівського колегіуму. Багато коштів виділяв на ремонт, будівництво та оздоблення храмів. Передавав церквам золоті чаші, звіздиці (елемент церковного начиння, яким накривали просфори. – Країна), одяг для священиків, дорогі підкладки під святі дари, оздоблені коштовними кіотами (обкладинки для книг із дорогоцінних металів та каменів. – Країна) богослужбові книги. Пересопницьке Євангеліє, на якому нині присягають українські президенти, також подароване Мазепою Переяславському кафедральному собору. Там зберігалось до ХІХ століття, коли книгу перевезли до Києва.
Гетьман врегулював обов'язкові відробітки. Офіційно обмежив панщину двома днями. Доти старшина примушувала селян відпрацьовувати на свою користь по три-п'ять днів на тиждень.
Забезпечував матеріальний добробут удів і сиріт. Спеціальними розпорядженнями закріплював за родинами маєтки, млини, греблі та сіножаті.
Чи мав Іван Мазепа стосунки з представниками інших країн?
– Під час обрання на гетьманство 1687 року він підписав із Московією Коломацькі статті. Вони позбавляли гетьмана права на зовнішні стосунки. Однак через два роки Мазепа підтримав Петра І під час перевороту в Москві й отримав право на новий договір. З'явилася можливість на неофіційні контакти із сусідами. Він мав агентів по всій Європі. Часто це були купці та подорожні. Водночас про офіційні контакти з керівниками інших держав Мазепа мав повідомляти царя.
Яким чином зблизився зі шведами?
– Із Москвою Мазепа вибудував такі стосунки, що звідти не втручалися у життя Гетьманщини. Цього було достатньо, доки Петро І не почав зазіхати на його повноваження. Фаворит царя Олександр Меншиков хотів перебрати на себе владу над Гетьманщиною, а Мазепу зробити князем Вітебським і виселити за межі козацьких земель. Потім Петро І почав говорити про реформу козацького війська – прагнув перетворити його на регулярну армію. Старшина дорікала гетьману за це і вимагала шукати вихід.
Одним із варіантів був перехід під протекцію польського короля. Однак, коли до українських земель наблизилося військо шведського короля Карла ХІІ, який воював із Московією, гетьман таємно розпочав із ним листування. Обговорювали можливості союзу. Швеція не межувала з Гетьманщиною, тому не претендувала б на її території. Важливою умовою союзу було й те, що шведи зобов'язувалися не підписувати жодних мирних угод із московитами, поки не буде врегульовано питання підпорядкування Гетьманщини та дані гарантії на козацькі вольності.
Чому шведсько-український союз так і не реалізували сповна?
– Від початку Північної війни 1700 року Мазепа розраховував уникнути воєнних дій на території Гетьманщини. Коли стало зрозуміло, що це неможливо, почав дбати, аби шкода була мінімальною. Для цього вирішив позбутися московської протекції та заприязнитися зі Швецією. Дізнавшися про переговори гетьмана зі шведами, Петро І наказав знищити Батурин. Там Мазепа і Карл ХІІ розраховували перезимувати.
Із розоренням гетьманської столиці зникла частина скарбниці. Московська армія забрала артилерію. Знищили запаси фуражу і продуктів. Іще й зима того року була з лютими морозами.
Спочатку шведи намагалися купувати харчі і фураж для коней у населення. Люди ставилися до них прихильно. Та ситуація змінилася під тиском московської пропаганди, яка затаврувала Мазепу, назвавши зрадником. Доходило до сутичок між шведськими вояками та місцевими жителями. Союзники козаків були відірвані від своїх обозів, виснажені морозами й голодом. Вони не змогли як слід підготуватися до генерального бою.
Коли козацько-шведське військо зійшлося з московитами під Полтавою у червні 1709-го, перемогу здобув Петро І. Карл ХІІ напередодні отримав поранення і не зміг керувати військами. Його генерали не мали єдиного плану дій. Військо було деморалізоване. Це вплинуло на остаточний результат кампанії.
Іван Мазепа, частина козацької старшини та запорожці на чолі з кошовим Костем Гордієнком залишилися вірними домовленостям і королеві. Вони разом покинули Гетьманщину й опинилися в турецьких володіннях.
Після переходу Мазепи на бік шведів Петро І нищив усе пов'язане з його іменем. Як пам'ять про гетьмана дійшла до нашого часу?
– Залишилися навчальні заклади, якими опікувався гетьман, церкви, які він будував або оздоблював своїм коштом. Пам'ятали про нього ті, хто був поруч до останніх днів у вигнанні. У ХІХ столітті траплялися анекдотичні ситуації у церквах, закладених на гроші Мазепи. В них одночасно читали молитви на спомин його душі як ктитора храму й анафемували за "зраду" Московії та царя. Тоді ж російські та українські письменники, художники, композитори почали цікавитися постаттю Мазепи. Під час Української революції 1917–1921 років, Другої світової війни у колах свідомої інтелігенції постать гетьмана стали трактувати як символ боротьби за визволення. Потім у діаспорі написали перші наукові праці, присвячені йому. Довели, що Мазепа ніколи не зраджував свій народ. Він був видатною людиною, дипломатом, державним діячем та меценатом.
5 
35413
Коментарі
1