ХХІ ст. - це ера їжі, в якій до максимуму посилені всі смаки: солодкі, солоні, гострі, жирні. Така їжа переважно бідна життєво важливими факторами харчування - вітамінами, мінералами, антиоксидантами, які регулюють обмін речовин. Про небезпеку нинішньої поширеної нездорової їжі розповіла в соцмережах дієтологиня Оксана Скиталінська.
"Коли я була дитиною, щороку мене відправляли "на село", де я їла майже щодня одні й ті ж страви: яєшню, сир зі сметаною, салат з огірків із сиром і сметаною, вареники з сиром і сметаною, картоплю варену, печену й у варениках, пила молоко свіже і кисле, із солодощів - вишні, зокрема у варениках, коржики з прісного тіста, виваляні у розтертому макові з цукром і водою, або хліб з вишневим варенням і молоком. Хліб купували раз у тиждень, звичайний, сірий.
Ще моя бабуся пекла паляниці прямо на металевій пластині печі. Прісні, на зразок круглого лаваша. М'ясо було рідко, зберігали його посоленим у трилітрових банках, у льосі під дошками підлоги, бо холодильника не знали.
Так минало моє літо.
У селі я не пам'ятаю жодної людини з надмірною вагою. Усі багато працювали й рано лягали спати, сільське життя було важке і безпросвітне.
У нашій сім'ї час від часу були смажені "катлєти" з макаронами з цибулею, борщі, супи, салати, налисники й подібні страви. І "кампоти". Мама не вміла пекти, тому традиційних недільних печив та тістечок не було.
Потім все змінилося, і в наше життя прийшла харчова промисловість з її комерційною зацікавленістю - привабливими та збуджуючими апетит харчовими продуктами без відповідного хімічного навантаження - це коли "зі смаком" бекону, чи сиру, чи м'яса, яких там і в помині немає. Смакові "імітатори" порушують обмін речовин, роботу центрів голоду та ситості.
Ожиріння з поодиноких випадків почало набирати масовий характер. І теорія про баланс отриманих та використаних калорій почала розлазитися по швах. Стало зрозуміло, що проблема ожиріння, цукрового діабету другого типу часто криється не в самих людях, а в харчових продуктах. Хімічний склад більшості продуктів змінився і став невідповідним до еволюційних потреб. І надзвичайно знизилася фізична активність.
У часи мого дитинства їжа була простою, низько- та нормофагічною.
Нормофагічна їжа - молоко, картопля, яйце - складається з одного продукту. Помірна фагічність - поєднання декількох продуктів, наприклад, варене м'ясо без додавання спецій, хліб з маслом, чи каша з молоком, картопля з квашеним молоком, мамалига з бринзою.
Низькофагічна їжа - це малосолона, прісна, без спецій, відварена та парова - парові котлети, варені овочі. Вони не сильно збуджують апетит і тому їх багато не з'їси.
Смакові "імітатори" порушують обмін речовин, роботу центрів голоду та ситості
ХХІ ст. - це ера їжі з високою фагічністю. Це їжа, в якій до максимуму посилені всі смаки: солодкі, солоні, гострі, жирні. Така їжа переважно бідна життєво важливими факторами харчування - вітамінами, мінералами, антиоксидантами, які регулюють обмін речовин. Намагаючись компенсувати дефіцит цих мікронутрієнтів, в організмі підвищується апетит, який еволюційно спрямований на пошуки джерел поповнення цих речовин, і який штовхає людину до переїдання, внаслідок чого розвиваються порушення роботи органів травлення та обміну речовин.
Спосіб життя, зміни в харчуванні ведуть до незворотніх змін мікробіому, який формувався та еволюціонував разом з людиною. Це робить людину беззахисною перед багатьма хворобами.
Ми живемо в час вседоступності в їжі. Їжа є завжди, різна. Сезонна і несезонна. Місцева та екзотична. Удень і вночі. Не властиве людській природі харчування порушує еволюційно сформований обмін речовин і стає причиною масового ураження людства хворобами цивілізації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали продукти, які шкідливо їсти часто
Якщо Вам захочеться молодої картоплі з кропом, молодою цибулею та склянку кислого молока, то знайте, що це голос природи. Не глушіть його чипсами з колою", - зазначає дієтологиня.
Сосиски, солодкі газовані напої, магазинні котлети, випічка, солодкі сухі сніданки, молочні десерти є продуктами, що провокують прихід раннього старіння. Їх перерахувала дієтологиня Тамара Прунцева.
Коментарі