Covishield відрізняється від AstraZeneca тільки водою

За п'ятибальною шкалою поставив би трійку - задовільно. Є багато критичних зауважень, але інші країни мають не менше проблем. У Німеччині, наприклад, за три дні від початку кампанії вакцинація закінчилася (через нестачу препарату. - Gazeta.ua). Ми практично щотижня маємо онлайн зустрічі на глобальному рівні, де країни розповідають про свої плюси й мінуси, щоб не повторювати подібних помилок в організації процесу. Але кожна держава має свої особливості й зіштовхується з труднощами.

Підготовка велася ще з літа. Усі етапи механізму Ковакс Україна пройшла гідно. Вчасно подавала документи. Проте там є свої процедури, які не залежать від нас. Ми не знали, яку вакцину отримаємо, щоб підготуватись заздалегідь. Почали організовувати мобільні бригади для роботи з вакциною м-РНК від компанії Pfizer-BioNTech, бо очікували, що вона прийде раніше. Тоді повідомили, що прийде векторна вакцина. Вона має інші умови зберігання, правила використання. Стали терміново перелаштовувати підготовку мобільних бригад. Зараз навчаємо тренерів, щоб вони працювали в регіонах й готували мобільні бригади там. Так намагаємося нарощувати темпи вакцинації, які передбачені на другому етапі.

У світі є дефіцит пропозицій і є значний попит. Є затримка у виготовленні багатьох вакцин. Pfizer він був зарезервований багатьма країнами ще влітку. AstraZeneca так само увійшла в Ковакс і їхня вакцина розглядалася найперспективнішою у використанні в рамках цього механізму. Як через ціну, так і через те, що влітку AstraZeneca уклала договір про виготовлення цієї вакцини на потужностях індійського заводу Фінья. Там вакцина виготовляється за їхньою ліцензією. Швидше за все, цей продукт увійде і в Євросоюз. На днях Канада ухвалила саме Covishield і претендує на 20 мільйонів доз.

Коли нам пропонують США чи Індію, то підсвідомо обираємо першу. Бо дослідження компанії Pfizer виглядають соліднішими. Цю вакцину ВООЗ схвалив першою у процедурі екстреного використання. Хоч концерн потужний, але має межу виготовлення.

Багато спекулюють, щодо використання вакцини AstraZeneca в осіб старших 65 років. Вакцина вивчалася і має підтвердження, що імунна відповідь формується добре, вона безпечна. Навіть ризик виникнення побічних реакцій в осіб 65 років є нижчим, ніж у людей молодше 65 років. Проблема в тому, що недостатня кількість людей похилого віку була включена в дослідження, щоб робити висновки. Тобто є доведення безпечності, але недостатньо даних для підтвердження ефективності.

Ми починаємо їх використовувати, коли бачимо, що безпечні, формують імунітет і маємо дані щодо ефективності. Результати по Covishield переносяться з вивчення вакцини AstraZeneca, бо індійський препарат випускається за їхньою ліцензією. Інструкція та сама, вона нічим не відрізняється. А цей фрагмент вірусу, до якого формується імунна відповідь - виготовляється нашими клітинами. Він не виготовляється на заводі. Тобто, технології передані, вони контролюються. Індійське виробництво від оригінального відрізняється лише водою. Бо з Європи туди воду не везуть.

Побічні ефекти є меншими, ніж від Pfizer вакцини. У якої в 5 разів вищий ризик виникнення тяжких алергічних реакцій. Єдине, що в місці ін'єкції Covishield може виникнути біль, почервоніння, набряк, або підвищення температури.

Вакциною Covishield не можна вакцинуватися особам до 18 років. Бо спочатку дослідження проводять у дорослих, а потім у дітей. Зараз ці дослідження розпочалися. Тому це обмеження тимчасове.

Також не можна вакцинувати осіб, у яких була тяжка алергічна реакція - анафілактичний шок, тощо - на першу дозу.

Не можна щеплювати вагітних. Хоча в дослідженнях на тваринах жодних негативних наслідків на перебіг вагітності не виявили. На жінках при надії жодні лікарські засоби не перевіряють - це не етично. Вакцина не містить живого мікроорганізму, тому теоретично безпечна для вагітних. Крім того, ми повинні співставляти користь і ризики, а ті мінімальні. Натомість Сovid-19 забирає життя, вагітні його тяжко переносять є загрози передчасних пологів, смерті.

Деякі країни рекомендують вакцинацію вагітним, якщо є виправдані ризики, щодо того, що жінка може захворіти та померти.

У світі вакцинованих вагітних чимало. Нещодавно народилася дитина від такої жінки й у малюка виявили мамині антитіла. Вона їх передала через плаценту. Це добре, бо Сovid-19 може тяжко перебігати у дітей до року.

Потрібно, бо є повторні випадки зараження Сovid-19. Вони протікають як легко і тяжко. Трапляються рідко в період 6 місяців після Сovid-19. В умовах дефіциту вакцини рекомендуємо відтермінувати на пів року вакцинацію тих, хто хворів. Але щеплюємо, якщо особа бажає і є достатня кількість вакцини. Особливо це актуально в умовах зменшення втрат препарату, бо флакон від моменту забору першої дози може бути використаний лише протягом 6 годин. У першу чергу ми намагаємося вакцинувати тих, хто ще не хворів.

На минулому тижні ми ввели лише першу дозу вакцини. Зараз проводимо оцінку того, коли вводити другу дозу. ВООЗ рекомендують вводити другу дозу через 8 тижнів, бо тут вища імуногенність вакцини. Загалом це можна робити в інтервалі 4-8 тижнів.

На сьогодні немає визначеного рівня антитіл, які можна вважати захисними. Бо повторно хворіють люди й з низькою і з високою кількістю. Системи визначення антитіл не стандартизовані. Можуть давати хибні результати. Вакцини працюють та безпечні для тих, хто має антитіла.

Не маємо переконливих даних, що вакцина призупиняє поширення вірусу. Але знаємо, що вакциновані хворіють в рази менше. Набагато легше переносять недугу - без тяжкого перебігу, госпіталізації, смерті. Ми вакцинуємо не для того, щоб створити колективний імунітет, а щоб захистити тих, хто може раніше померти через ковід.

Ситуація із медиками цілком очікувана. Таке ставлення до вакцинації в Україні не лише проти Сovid-19, але й інших інфекційних захворювань. Одним із бар'єрів є самі медпрацівники. Лікарі звертаються до авторитетних осіб країни й від них формують свою думку, не аналізуючи питання вакцинації. У педіатричній спільноті трохи краща ситуація з цим, ніж у спеціалістів, які працюють з дорослими пацієнтами.

Спершу вакциною забезпечують пріоритетну групу населення - це медичні працівники та люди похилого віку. Лише потім, коли вакцина вийде на ринок, можна буде платно щепити усіх охочих. Думаю, на ринку вона з'явиться влітку 2021 року. В Україну надійде ще Pfizer, але це не означає, що людям даватимуть вибір чим вакцинуватимуть, бо є поняття цільових груп. Мова не йде про те, що вона буде доступна у сімейного лікаря. Вона потребує особливих умов зберігання - при мінус 70 градусах до 6 місяців. Від моменту розмороження термін використання до 120 годин. Ми її використаємо для певних цільових груп через мобільні бригади.

На останній сторінці закордонного паспорта написано, що відповідно до міжнародних правил охорони здоров'я, іноземна держава, до якої ви прибули, може зажадати документи, щодо вакцинації проти хвороб. На глобальному рівні рішення про паспорти вакцинації не прийнято. Важко сказати, як воно буде.

Ближче до літа. Бо люди більше провітрюватимуть приміщення. Потепліє, частіше знаходитимуться на свіжому повітрі, а не в супермаркеті - це сприятиме зниженню захворюваності.