понеділок, 21 квітня 2008 15:35

Шизофренію плутають із важким характером

Близько 1% людей страждають на шизофренію. Це найпоширеніший  психічний розлад. Недугу ускладнює те, що родичі не визнають її та не лікують хворого. Так вважають психіатри.

— Різка зміна поведінки і звичок має насторожувати близьких, але найчастіше виходить навпаки, — говорить Микола Сергєєв, 33 роки, лікар-психіатр столичної психоневрологічної лікарні N1. — Такі зміни родичі пояснюють складним характером, але не хворобою. І втрачають час.

Шизофренія — це хронічна психічна недуга. Людина починає по-іншому поводитися і сприймати світ. Після кількох років хвороби вилікуватися неможливо.

Киянин Ігор, 35 років, до психлікарні потрапив запізно. Захворів вісім років тому. Мав дружину і дитину, був керівником відділу приватної фірми. Зміни почалися з того, що він став дуже релігійним і потрапив до секти.

— Через збій нервової системи починається марення, — пояснює лікар такий вчинок. — Це захисна реакція організму, як от температура від вірусу. Сектанти ж трактують марення, як слова від Бога. Тому запрошують таких людей до себе.  Хворі на першій стадії говорять дуже переконливо, їхні аргументи видаються логічними.

Через збій нервової системи починається марення

Недуга почала прогресувати, судження Ігоря стали нелогічними. Через конфлікти його вигнали із секти. У чоловіка з"явилося відчуття, що за ним стежать,  почав боятися. Утратив роботу. Тоді родичі вирішили його лікувати.

— Рідні продали трикімнатну квартиру, купили двокімнатну, — веде далі  Сергєєв. — На різницю від суми возили чоловіка по монастирях, до бабок, цілительок. Нічого не допомогло. Зрештою Ігор переїхав на дачу, де прожив п"ять років. Далекий родич настояв на лікуванні психічного розладу.

У стаціонарі чоловік пролежав місяць. Рік знадобився, аби повернутися до нормального життя. Щоб хвороба не загострилася, змушений постійно пити ліки.

— Якби родичі звернулися до фахівців після першого прояву недуги, вісім років не були б викреслені з життя Ігоря. Найлегше лікувати гостру фазу. Тоді можна зупинити хворобу на ранній стадії. Якось студента привезли до лікарні міліціонери. Хлопець кидався сніжками у вуличних продавчинь. Свої дії називав акцією протесту. У стаціонарі він лікувався два тижні, раз на півроку приходить на огляд. Нині йому 25 років, успішно закінчив університет. Працює і займається спортом.

При розладах нервової системи помічне танго

Аргентинський психіатр Федеріко Троссеро видав книгу "Танготерапія" — про лікування танцем. Автор переконаний, що танго позбавляє від головного болю. Це підтверджують його пацієнти. Троссеро чотири роки практикує танготерапію.
Інший аргентинський лікар Роберто Пеїдро теж помітив, що танець  допомагає при хворобах Альцгеймера та Паркінсона. Із цим погоджуються вчені з Вашингтонського університету. Вони обстежили дві групи людей, які страждали від тремтливого паралічу — паркінсонізму. Перша група постійно танцювала танго. Друга робила вправи зі стільцями. Координація рухів покращилася у пацієнтів із першої групи.
Хвороба Альцгеймера помітно знижує інтелект. Танці активізують роботу мозку — людина намагається запам"ятати рухи. Це зупиняє розвиток недуги, вважають медики.
Лікування танго застосовують лише в Аргентині. У липні там відбудеться перший міжнародний конгрес із танготерапії.

Зараз ви читаєте новину «Шизофренію плутають із важким характером». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі