У 78-річного пенсіонера Івана Слонівського із міста Комарно Городоцького району Львівської області майже п"ять років тому виявили рак шкіри. Ріст ракових клітин вдалося припинити за два роки.
— Заходьте до хати, бо мені не можна довго на вулиці стояти, — зустрічає Іван Володимирович. На обличчі невисокий чоловік не має зморшок. Він заварює чай. — Уже був однією ногою на тамтому світі, — зітхає. — Та Бог мені допоміг побороти ту недугу.
У квітні 2003 року Слонівський на лівій нозі помітив бородавку завбільшки 3 см. Вона заважала носити взуття.
— Я співаю у хорі. Ми тоді їхали у Ковель Волинської області на концерт, — пригадує чоловік. — В автобусі я роззувся і поскаржився на бородавку. Вона була з півпальця. Водій порадив мені прикласти до неї давлений часник.
Після часнику на місці бородавки утворилася велика рана. Заживала 30 днів. Пенсіонер прикладав компреси з настойки гілочок туї. Рана загоїлася, але на тому ж місці знову утворилася бородавка. Згодом на стопі навколо наросту з"явилося багато інших.
— Вони розрослися, як великий кущ, — веде далі Слонівський. — Мене почало колоти серце, терпли руки. У грудях так боліло, що не міг доторкнутися. Із кожним днем важче ставало дихати.
Увечері 2 червня 2003 року Івана Володимировича відвезли на "швидкій" до Комарнівської міської лікарні. Тиск значно перевищував норму — 230 на 140. Терапевт до ранку сидів біля хворого. Слонівського перевели у район. Чотири дні він пролежав у реанімації, потім понад місяць у терапії. Лікували серце.
— У палаті мені інколи здавалося, що наді мною хмари, сонце, бачив вудки. У мене починалося марення, — зізнається пенсіонер.
Після лікарні чоловік ще місяць лікувався вдома. Обидві стопи вкрилися бородавками. Через це не виходив з дому — Іван Володимирович не міг носити взуття. Із наростів текла сукровиця.
У палаті здавалося, що наді мною хмари, сонце — починалося марення
У Львівському обласному шкірно-венерологічному диспансері Слонівському для аналізів видалили одну бородавку. За два дні лікарі діагностував саркому Капоші. У народі її називають раком шкіри. Слонівського поклали в онкологічну лікарню Львова.
— Мені ті бородавки пекли. Великі нарости видаляли, та вони продовжували розмножуватися, — веде далі чоловік. — Скоро обліпили ноги до колін, а тоді перейшли за коліна. Були схожі на грона чорного винограду. Я не встиг оговтатися, як бородавки з"явилися на руках, перейшли на долоні. Лікарям важко було брати з вени кров на аналізи.
Пацієнтові приписали хіміотерапію. Після шостого курсу припинили — у вени важко вводився розчин із крапельниці. Івана Володимировича трясло, він був у шоковому стані. Якось хотів встати на ноги, тримався за стіну, але впав.
Слонівського в онкології лікували два роки. Племінники лише на Різдво та Великдень забирали його додому.
— 2006-го мене привезли до лікарні, а бородавки викинуло на скронях, — зітхає Іван Володимирович. — Тоді онколог Михайло Йолич сказав: "Я не маю чим вас потішити. Ми зробили усе, що могли. Одна надія на ліки "Проспідін". Якщо вони не зупинять ріст ракових клітин і метастазів, то ми безсилі".
"Проспідін" виготовляє у Росії фірма "АмпліСенс". В українських аптеках його не продають. Слонівський звернувся до знайомого Олега Іваницького, який живе в Росії. Той за два тижні переслав препарат.
Онкохворим "Проспідін" вводять щоденно протягом місяця. Стільки триває один курс лікування, що коштує 750 грн. Медики радять проводити кілька курсів кожні 3–6 місяців. Іван Володимирович пройшов п"ять курсів. Залишилося прийняти 60 уколів.
— Уже після перших п"яти уколів бородавки почали розсмоктуватися, — Іван Володимирович закочує штани до колін. На ногах залишилися чорні синці від бородавок. На скронях і долонях плями зникли.
— Крім лікування "Проспідіном", я ще прикладав компреси з оцту, приймав оцтові ванни. Особливої дієти не дотримувався, але намагався їсти пісне, на олії. Та тепер почуваюся краще. А душа взагалі молода, — усміхається Слонівський.
Препарат від злоякісних бородавок продають у Росії
Столичні лікарі також рекомендують пацієнтам "Проспідін". Але купити його можна лише у Росії. Фірма-виробник не має дозволу на продаж в Україні.
— Реєструвати препарат треба у фармкомітеті. Й то на кілька років, а потім знову перереєстровувати, — пояснює Сергій Коровін, 52 роки, з Інституту онкології АМНУ. — Якщо фірма не зацікавлена у нашому ринку, вона цього не робитиме. Але застосувати такі ліки можна.
Коровін розповів, що "Проспідіном" лікують саркому Капоші та меланоми ще з радянських часів. Цей препарат виготовили 1976 року. Досі жодна європейська фірма не має аналогів.
— Немає і українського відповідника. Тому ми змушені прописувати комплекс інших препаратів. Вони і дорожчі, і більш токсичні.
Олександра СУБОТІНА
8 
35413
Коментарі
2